Публікації

Європейський акт про свободу медіа (EMFA) —  регламент, ухвалений ЄС у квітні 2024 року, що спрямований на захист плюралізму та незалежності медіа в ЄС в умовах цифрової трансформації медіапростору. Лабораторія цифрової безпеки проаналізувала норми національного законодавства, що потребуватимуть гармонізації з Європейським актом про свободу медіа, та підготувала рекомендації у 10 ключових сферах, що відображають ті вимоги EMFA, які мають бути впроваджені для отримання членства в ЄС.

У серпні Україна запровадила механізм для створення переговорних груп та затвердивши їх репрезентативний склад. Народні депутати продовжили дискутувати щодо регулювання та блокування платформ, відправивши на доопрацювання законопроєкт №11115, що містив низку загроз для цифрових прав. Також органи державної влади підтримали низку важливих незобов’язальних рекомендацій щодо створення медійного контенту у спосіб, що не порушуватиме законодавства. 

In August, Ukraine became one step closer towards the formal EU accession process by designing the constituency of its negotiation groups. The MPs continued debating the issue of platform regulation and blocking, averting the adoption of Draft Law #11115, potentially liable for harming Internet freedoms. A number of important soft law recommendations advising on media content production were published and endorsed by the authorities this month.

Лабораторія цифрової безпеки — громадська організація, що надає підтримку з цифрової безпеки правозахисникам, журналістам, незалежним медійним та іншим організаціям громадянського суспільства в Україні, а також працює над створенням сприятливого середовища для реалізації цифрових прав людини через проведення аналізу та розробку рекомендацій… Read More »Вакансія: шукаємо координатора/ку проєктів з цифрових прав

In July, the DSLU team received an email with an attachment for analysis. At first glance, the letter looked genuine and did not raise much suspicion. However, a more detailed analysis revealed a multi-step phishing scheme and its Russian footprint. Later throughout July, we received even more similar emails with the same phishing scheme, all targeting Ukrainian activists.

13 червня 2024 року Європейський суд з прав людини виніс рішення у справі RFE/RL Inc. and Others v Azerbaijan і визнав порушення статті 10 Конвенції. Хоча ЄСПЛ знову не висловився щодо критерію необхідності втручання у демократичному суспільстві та пропорційності заходів блокувань, він прокоментував наслідки та ефективність таких заходів та можливість їх обходу користувачами.

У липні представники органів законодавчої та виконавчої влади знову відновили дискусії щодо регулювання платформ в Україні. Верховна Рада прийняла у першому читанні три законопроєкти, що здійснюватимуть вплив на свободу медіа та права журналістів. Медійний регулятор активно працював над захистом інформаційного простору, доповнюючи чорні списки медіасервісів та осіб, пов’язаних з державою-агресором та поширенням російської пропаганди війни.

July was marked by the renewal of discussions on platform regulation among Ukraine’s legislative and executive bodies. While they haven’t yet resulted in any changes in the laws, Verkhovna Rada passed three other drafts influencing media freedom and journalists’ rights in the first reading. The media regulator has also been actively working to protect information space by blacklisting new services and people affiliated with Russian propaganda for war.

Нещодавно команда Цифролаби отримала для аналізу імейл, який містив вкладений файл. На перший погляд, лист виглядає доствірно і не викликає особливих підозр. Однак більш детальний аналіз дав змогу побачити багатокрокову фішингову схему і її російський слід.

28 травня 2025 року Європейський суд з прав людини виніс рішення у справі Pietrzak and others v Poland, яке стосується оскарження польського законодавства у контексті здійснення заходів таємного стеження. ЄСПЛ визнав порушення статей 8 та 13 Конвенції в контексті оскаржуваного законодавства. Цей прецедент ЄСПЛ слугує орієнтиром як для українських національних органів правопорядку, так і законотворців з огляду на те, що Україна не має універсального закону щодо застосування заходів стеження.