Нещодавно команда Цифролаби отримала для аналізу імейл, який містив вкладений файл. На перший погляд, лист виглядає доствірно і не викликає особливих підозр. Однак більш детальний аналіз дав змогу побачити багатокрокову фішингову схему і її російський слід.
28 травня 2025 року Європейський суд з прав людини виніс рішення у справі Pietrzak and others v Poland, яке стосується оскарження польського законодавства у контексті здійснення заходів таємного стеження. ЄСПЛ визнав порушення статей 8 та 13 Конвенції в контексті оскаржуваного законодавства. Цей прецедент ЄСПЛ слугує орієнтиром як для українських національних органів правопорядку, так і законотворців з огляду на те, що Україна не має універсального закону щодо застосування заходів стеження.
У червні Україна отримала рішення про початок переговорного процесу щодо вступу до Європейського Союзу. Хоча на рівні національного законодавства настільки ж проривних рішень більше не було, парламентарі ухвалили низку законів, що можуть у подальшому вплинути на цифрові права та діяльність медіа в Україні. Детальніше про найважливіші події, які відбулися у цьому місяці, читайте у новому випуского нашого дайджесту.
In June, Ukraine got closer to its European future after the official announcement of the opening of the EU accession negotiations. While there were no tectonic changes of a similar type in the national legal system during this month, the MPs voted for some important pieces of legislation. Read more about the most notable events of this period in the latest issue of our digest.
Нове дослідження Лабораторії цифрової безпеки є продовженням попередньої роботи щодо аналізу регулювання дезінформації у світі крізь лінзу міжнародного права та стандартів захисту свободи вираження поглядів. У цьому звіті наші експерти сконцентрувалися на аналізі ролі медійних регуляторів, а також санкціях як політико-правовому інструменті, що все частіше використовується для протидії дезінформації.
Травень був багатим на події, що дали оглядачам підстави згадати про повернення до українського медіапростору цензури — від «темників» в Укрінформі до виходу Суспільного з «Єдиного марафону». Втім, також відбувся певний прогрес щодо впровадження медійного закону. Читайте більше у травневому випуску нашого дейджесту.
May has been a turbulent month for the Ukrainian media environment. With “temnyky” returning to Ukrinform and Suspilne leaving the United Marathon, many commentators started questioning whether Ukraine is returning to the times of censoring independent media. However, some progress in implementing the Law on Media was nonetheless achieved. Read more in the May issue of our media regulation digest.
Технологія віртуальних асистентів продовжує розвиватися і поширюватися на різні сфери життя. Зокрема, в Україні вже є інтенції створити віртуального асистента «Надію» в застосунку «Дія». Однак при цьому постає питання, чи існує вже достатня нормативно-правова база, яка буде здатна регулювати використання віртуального асистента та перевіряти відповідність технології вимогам у сфері прав людини. У цьому дослідженні ми проаналізувати міжнародні регуляторні акти, які містять положення про віртуальних асистентів, а також підготували чекліст для перевірки дотримання прав людини при створенні таких систем.
17 травня 2024 року Комітет міністрів Ради Європи офіційно проголосував за фіналізовану версію тексту Рамкової конвенції про штучний інтелект і оприлюднив її на власному вебсайті, тим самим відкривши документ для підписання державами. Однак багато урядових та неурядових інституцій висловили суттєве занепокоєння щодо остаточного тексту документа.
DSLU is glad to share a new analytical study on the use of artificial intelligence in Ukrainian public sector. The document outlines relevant AI regulation initiatives at both international and national levels in Ukraine and other states. The study also provides an overview of the AI projects already in practice or the pipeline for the near future in the public sector in Ukraine, analyzing their safety for human rights and democratic principles.