Лабораторія цифрової безпеки підготувала аналітичне дослідження «Гарантії захисту конфіденційності комунікацій журналістів у кримінальному процесі: європейські стандарти та рекомендації для України» – документ про те, як держава може розслідувати злочини, не перетворюючи стеження за журналістами на інструмент тиску й розкриття їхніх джерел.
Сучасні технології змінили характер ризиків: окрім прослуховування, органи можуть таємно отримувати доступ до пристроїв, перехоплювати зашифровані повідомлення, збирати геолокацію та дистанційно вмикати мікрофон чи камеру. Для журналістів це створює безпрецедентні загрози конфіденційності джерел, а отже і свободі медіа загалом.
Дослідження аналізує європейські стандарти таємного стеження, зокрема практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) та вимоги Європейського акта про свободу медіа (EMFA), а також оцінює, наскільки чинний Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК) їм відповідає. Окрему частину становить порівняльна таблиця ключових рішень ЄСПЛ, яка наочно показує, які запобіжники Суд визнав достатніми, а які – ні.
Серед рекомендацій Цифролаби:
- Закріпити в КПК визначення «інтрузивного програмного забезпечення для стеження» й чітко відмежувати звичайне зняття інформації з мереж від фактично повного цифрового «обшуку» приватного життя.
- Поширити захист не лише на журналістів, а й на редакції, суб’єктів у сфері медіа та інших осіб, які можуть володіти інформацією про джерела, а також на комунікаційні метадані.
- Посилити критерії санкціонування негласних слідчих дій: вимагати доведення, що менш інтрузивні методи вичерпані, та обґрунтування пропорційності втручання.
- Захистити журналістські комунікації як «привілейовану інформацію», що не може бути доказом без спеціальних судових гарантій.
- Посилити право на оскарження: своєчасне повідомлення особи про стеження, доступ до судових ухвал і припинення практики «засекречування».
- Передбачити окремі гарантії для умов воєнного стану, тимчасового доступу до даних та обшуків у редакціях.
Переглянути документ: Аналітичне дослідження. Конфіденційність комунікацій журналістів
Документ підготовлено Лабораторією цифрової безпеки у співпраці із Центром прав людини ZMINA за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключною відповідальністю Лабораторії цифрової безпеки і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.