Блокування воєнного часу: більше санкцій, хороших і нових

19 жовтня 2022 Президент України затвердив чергові укази (№ 726/2022 та 727/2022) про накладення спеціальних економічних та інших обмежувальних санкцій на фізичних і юридичних осіб. Ці укази є першими з початку вторгнення Російської Федерації в Україну. Згідно з указами, під санкції потрапили більше 2500 осіб. Серед них російські бізнесмени (Михайло Фрідман, Роман Абрамович, Аркадій та Борис Ротенберги тощо), пропагандисти (Ольга Скабєєва, Тіна Канделакі, Костянтин Ернст) та самопроголошені депутати так званих “ЛНР” та “ДНР”. 

Що нового у санкціях щодо блокування сайтів?

Указ № 726/2022 продовжує практику використання санкційних указів для обмеження доступу до різноманітних вебсайтів, цього разу на строк від 5 до 10 років.  Задля цього, в указі використовується вже відома конструкція “блокування інтернет-провайдерами   доступу до веб-ресурсів/сервісів”, завдяки якій блокуються численні веб-сайти, домени та суб-домени. 

Безпосередньо цим указом таким чином продовжено блокування сайтів, що належать Яндексу, сайтів адміністрацій та квазі-органів “ЛНР” та “ДНР”, а також їх новинних порталів. Щодо низки сайтів указ вимагає блокувати і дзеркала таких сайтів, а в одному випадку інших доменів, які будуть використовуватися” підсанкційним суб’єктом (щодо Россотруднічєства).

Також указ застосовує нове формулювання, яке раніше не зустрічалося в санкційних указах: Інтернет-провайдерам забороняється надавати телекомунікаційні послуги з термінації та транзиту трафіку до двох адрес в мережі Інтернет. 

Всього ж указами пропонується заблокувати чи продовжити блокування до 141 сайту. Серед суб’єктів, до яких ця санкція раніше не застосовувалася, варто згадати додаток для читання Bookmate та кілька платіжних систем, на кшталт Paystree та Contact Pay.

Чи коректна ця практика?

Як бачимо, практика застосування санкцій для блокувань сайтів продовжується і під час воєнного стану, незважаючи на досить широкі повноваження у цій сфері, надані Національному центру оперативного управління мережами телекомунікацій. Незважаючи на те, що переважна більшість цих блокувань може переслідувати легітимну мету захисту національної безпеки, Цифролаба вкотре наголошує, що накладення санкцій не має суперечити нормам Закону України “Про санкції”, а саме принципам законності, прозорості, ефективності та відповідності мети накладення санкцій. Будь-яке подальше використання санкційних інструментів для блокування сайтів потребує належного законодавчого врегулювання, з урахуванням принципу пропорційності та міжнародних стандартів у сфері захисту свободи вираження поглядів.

Детальніше позиція Цифролаби щодо використання санкцій для обмеження доступу до сайтів викладена у звіті “Санкції та блокування сайтів в Україні: як непомітно відкрити скриньку Пандори”.