1 квітня 2022 року Національний центр оперативного управління мережами телекомунікацій (НЦУ) видав Розпорядження №130. Згідно з його текстом, постачальникам електронних комунікаційних мереж та послуг було надано менше 48 годин, щоб заблокувати 42 російські веб-ресурси, переважно новинного характеру. Це розпорядження стало черговим із низки рішень НЦУ, прийнятих під час воєнного стану, що зобов’язує провайдерів блокувати веб-сайти. Усього від 24 лютого на підставі рішень центру провайдери мають обмежити доступ до 191 сайту.
Заборона доступу до інформаційних ресурсів, що поширюють пропаганду війни та спотворюють інформацію про російську агресію, є виправданим в умовах воєнного стану. Водночас, впровадження інших обмежень має супроводжуватись оцінкою ризиків для свободи отримання інформації користувачами, зокрема, з метою фіксації злочинів росії, а також ризиків операційної діяльності провайдерів.
Які сайти під блокуванням?
Загалом під блокування 1 квітня потрапило 42 веб-ресурси. Всі вони – здебільшого проросійські сайти новинних каналів, газет та ресурсів, що пропагують російську політику та режим. Примітно, що 8 з веб-сайтів, зазначених у Додатку до розпорядження, вже підпадали під блокування санкційними указами, а саме: “Ведомости”, “СМИ2”, “СвободнаяПресса”, “Известия”, “Русская весна”, “Утро.ру”, “ПолитНавигатор” та “Прайм”. Ще 2 ресурси могли б бути обмеженими через блокування доменів вищого рівня, а саме сайт “RT” та новинний агрегатор “Mail.ru”.
Втім, НКЕК і раніше неодноразово наголошувала на необхідності блокування російських сайтів. Ще 24 лютого 2022 року НЦУ закликав заблокувати новинний ресурс from.ua-com. Через два дні аналогічна вимога стосувалась 50 веб-ресурсів, 34 з яких ретранслюють телевізійні канали країни-агресора, а решта 16 сайтів стосуються освіти у сфері нових технологій.
11 березня НЦУ опублікував новий перелік сайтів, які слід заблокувати. Хоча їх переважна більшість дублює вищезазначені ресурси, під блокування, наприклад, додатково потрапили фейковий сайт “Повернись живим” та домен ukraine-war.pw. 22 березня НКЕК звернулась до постачальників з вимогою заблокувати 96 адрес, причому у переліку містилися як доменні імена, так і ІР-адреси сайтів. Загалом, станом на момент публікації заблоковано 191 сайт.
Чи може НЦУ блокувати сайти?
Нагадаємо, що на період дії правового режиму воєнного стану оперативно-технічне управління у сфері електронних комунікацій здійснює Національний центр оперативного управління мережами телекомунікацій (НЦУ), що функціонує при Держспецзв’язку. Його повноваження визначаються Постановою Кабінету Міністрів України № 812 “Деякі питання оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану”.
Згідно з Постановою, основні повноваження НЦУ включають загальний контроль за мережами та відновлення функціонування телекомунікаційних мереж у випадку їх пошкодження. Водночас, цей акт уповноважує НЦУ видавати розпорядження щодо оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами, які є обов’язковими для виконання провайдерами. Оскільки предмет можливого змісту таких розпоряджень не деталізується нормативними актами і визначений широко через можливість тимчасово обмежувати надання послуг, то НЦУ може вимагати від постачальників електронних комунікаційних послуг обмежувати доступ до окремих Інтернет-ресурсів. Це друге подібне втручання НЦУ, спрямоване на обмеження доступу до російських ресурсів після розпорядження щодо блокування автономних систем (AS), яким провайдерів було зобов’язано заблокувати понад 48 мільйонів IP-адрес у російському сегменті Інтернету.
Слід пам’ятати, що за правового режиму воєнного стану обсяг обмежень прав людини може бути ширшим, ніж у мирний час. Зокрема, органам може надаватися більша дискреція задля оперативного виконання власних повноважень. Втім, це не звільняє їх від аналізу пропорційності впливу накладених обмежень на права користувачів на доступ до інформації.
Що чекає на провайдерів у разі невиконання цього розпорядження?
Примітно, що Розпорядження №130 є обов’язковим для виконання, а контроль за його виконанням здійснює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (НКЕК). НКЕК уповноважена розглядати справи та накладати адміністративні стягнення за порушення вимог законодавства про електронні комунікації. Невиконання законних вимог НКЕК тягне за собою штраф від 1700 до 5100 грн (стаття 187-7 КУпАП).
Втім, на практиці за недотримання вимог НЦУ провайдерів виключали з Реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій. Саме це відбулося з ТОВ “НЕТАССІСТ” та ТОВ “НЕТАСІСТ” 30 березня 2022 року. Виключення з Реєстру може слугувати підставою для припинення надання такими провайдерами послуг – що, в свою чергу, створює ризик опинитися без доступу до мережі для користувачів під час воєнного стану. Тому при прийнятті відповідних санкцій критично важливим є балансування інтересів як держави, так і провайдерів з користувачами.