Президент заблокував ще 40 сайтів: Шарій, Страна, Деркач, Пушилін та росіяни

20 серпня 2021 року Президент України затвердив чотирма указами (№ 375/2021, 376/2021, 378/2021 та 379/2021) рішення РНБО про накладення санкцій. Серед санкцій – вже традиційні блокування сайтів (“блокування інтернет-провайдерами доступу до веб-ресурсів, у тому числі до їх субдоменів” та “заборона інтернет-провайдерам надання послуг з доступу користувачам мережі Інтернет до ресурсів/сервісів, в т.ч. до субдоменів”).

Цього разу заблокованими виявилися:

  1. портал “Шарій.нет”, а також соцмережі (Facebook, Youtube, Twitter та Telegram) Анатолія Шарія, його дружини та порталу;
  2. портал “Страна.ua” та його соцмережі (Facebook, OK та Vkontakte);
  3. медіа з орбіти народного депутата Андрія Деркача (зокрема – “Ера-Медіа”);
  4. кілька російських медіа, найвідомішим з яких є “МК” та “Ведомости”, та сайтів походженням з так званої “ДНР”.

Що цікавого в новій серії блокувань? По-перше, щодо низки російських сайтів в указах взагалі не зазначається строк блокувань (див. указ № 379/2021), що не відповідає вимогам правової визначеності. По-друге, вперше в історії України пропонується заблокувати не сторінку, а згадку про сторінку (@stranaua). По-третє, суттєвий удар робиться саме по аккаунтах в соцмережах, які несуть значний вплив на суспільство. Водночас, незрозумілим залишається механізм  блокування доступу до окремих сторінок в соцмережах або каналів у месенджерах з технічної точки зору.

Насамкінець, в указах, присвячених ресурсам Анатолія Шарія та Ігоря Гужви (№ 375/2021 та 376/2021), вперше згадується залучення до моніторингу санкцій Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації.

Втім, проблема блокувань лишається незмінною: Цифролаба неодноразово вказувала, що чинна процедура блокування сайтів як спосіб застосування санкцій не відповідає ані Закону України “Про санкції” та принципам законності, прозорості, ефективності та відповідності мети накладення санкцій, ані міжнародним стандартам щодо свободи вираження поглядів. Активне використання санкційних інструментів для блокування сайтів в цілях захисту інформаційної безпеки вимагає негайного і належного законодавчого врегулювання.