4 листопада 2025 року Європейська Комісія представила Звіт про розширення ЄС – 2025, що оцінює євроінтеграційний прогрес України та містить рекомендації, спрямовані на посилення готовності по всіх переговорних кластерах.
Цифролаба виокремила зі звіту ключові завдання для майбутньої роботи над впровадженням acquis ЄС в рамках Розділу 23 (Судова влада та основоположні права) та Розділу 10 (Цифрова трансформація та медіа), зокрема у сферах захисту свободи вираження поглядів, персональних даних, медіа, онлайн-платформ та ШІ.
Захист персональних даних
- Україна не досягла прогресу та повинна продовжити роботу над законодавчою реформою сфери персональних даних і створенням спроможного регулятора;
- Використання систем розпізнавання облич та інших інтрузивних технологій має бути узгоджено з європейськими стандартами у сфері захисту персональних даних та конфіденційності.
Захист прав журналістів та забезпечення свободи вираження поглядів
- Україна має забезпечувати безпеку та незалежність журналістів і повагу до їхньої суспільної ролі в інформуванні громадськості; оперативно, незалежно та ефективно розслідувати випадки прямого залякування і переслідування, а також непрямих форм тиску на журналістів;
- Комісія відзначила законодавчу роботу щодо напрацювання ефективних механізмів протидії SLAPP-позовам та необхідність приведення національного регулювання у відповідність до acquis ЄС;
- Україна має продовжувати зусилля для просування законодавчих реформ у сфері медіа, зокрема, ухвалити зміни, спрямовані на: посилення незалежності і спроможності медійного регулятора; підвищення прозорості медіа власності, плюралізму та захисту медіа від політичного чи олігархічного впливу; та приведення норм щодо регулювання реклами у відповідність з правом ЄС;
- Комісія закликала переглянути норми про ототожнення адвоката з клієнтом (закон направлений на підпис Президенту у липні), заширокі формулювання якого створюють дисбаланс у захисті права на свободу слова;
- Звіт звертає увагу на потребі переглянути законопроект щодо рекодифікації Цивільного кодексу, окремі положення якого створюють ризик обмеження простору для свободи вираження поглядів, а також можуть спричинити зростання кількості SLAPP-позовів;
- Україна має належно впроваджувати дорожню карту щодо відновлення плюралістичного медіасередовища після закінчення правового режиму воєнного стану, включно з переоцінкою ролі телемарафону.
- Суспільні медіа мають забезпечувати належне представлення політичного та суспільного плюралізму України;
- Комісія відзначила погіршення економічних перспектив незалежних медіа та умов праці кваліфікованих медійників, особливо в маленьких незалежних медіа.
Захист інформаційної безпеки
- Заходи з обмеження доступу до Інтернет-ресурсів, запроваджені для захисту національної безпеки під час воєнного стану, не містять достатніх правових гарантій. Зокрема, для усунення загроз зловживань з боку органів влади необхідно гарантувати прозорість відповідних рішень.
- Комісія визнає необхідними заходи щодо обмеження ретрансляції програм, впроваджені на час воєнного стану, однак зауважує необхідність їх перегляду після його завершення.
- Ключовим викликом перших повоєнних виборів стане відповідь на дезінформаційні та кіберзагрози, задля протидії яким передусім слід посилювати медіаплюралізм та редакційну незалежність, а також реформувати регулювання політичної реклами.
Свобода та плюралізм медіа
- Українське законодавство потребує повної узгодженості із Європейським актом про свободу медіа, для чого варто передбачити законодавчі гарантії незалежності медійного регулятора, включно з його адекватним фінансуванням та відмовою від юстування його актів;
- Україна має працювати над посиленням редакційної свободи та незалежності медіа, а також закріпленням у національному законодавстві положень щодо оцінки впливу концентрацій на медіаринку на медіаплюралізм.
Регулювання онлайн-платформ та штучного інтелекту
- Комісія наголосила на зобовʼязанні України продовжити процес імплементації європейських документів у сфері цифрових послуг, зокрема Акту про цифрові послуги, а також ідентифікувати компетентні органи для їх впровадження;
- У сфері штучного інтелекту Україна продовжує імплементацію Акту про ШІ: ухвалення Національної стратегії розвитку штучного інтелекту до 2030 року до кінця 2025 року має стати наступним логічним кроком у цьому напрямі.
Повний текст звіту Європейської Комісії: