Як захистити дітей та не заблокувати інтернет в Україні? 

Інтернет давно став важливим джерелом інформації у житті дітей для освіти, соціалізації та самореалізації, але разом з тим – і середовищем поширення протиправного контенту, що загрожує їх фізичному та психологічному здоров’ю. Це ставить виклики перед державою щодо належного регулювання поширення небезпечного контенту, зокрема видалення такого контенту чи обмеження доступу до ресурсів, що його поширюють. 

Тож останнім часом уряд приділяє особливу увагу питанню захисту дітей, зокрема у проєкті Концепції та плану заходів з розвитку цифрових прав дітей Мінцифри прагне обмежити поширення матеріалів, що свідчать про сексуальну експлуатацію над дітьми (СЕНД) – використання дитини у діяльності порнографічного характеру незалежно від того, добровільно це чи примусово.

Водночас,  обмеження доступу до Інтернет-ресурсів, що містять певний контент, може розглядатись як втручання у свободу вираження поглядів. Саме тому, будь-які заходи мають відповідати трискладовому тесту обмеження прав людини, зокрема бути пропорційними та законними..

У межах дослідження, що здійснювалося на запит Міністерства цифрової трансформації України, Цифролаба проаналізувала наявні в Україні та інших країнах підходи щодо протидії СЕНД-матеріалам. Експерти дослідили методи обмеження доступу до протиправних матеріалів, досвід Європейського Союзу, Сполученого Королівства, Австралії, Бразилії, США, Канади, Німеччини, Італії, Франції, Південної Кореї та Російської Федерації щодо ефективної протидії СЕНД. Як наслідок, ми пропонуємо низку підходів, які важливо врахувати Україні при створенні нових механізмів обмеження доступу до цієї категорії протиправного контенту.    

Механізми. Міжнародні підходи щодо протидії поширенню такого контенту різняться залежно від того, де розташовані ресурси, що поширюють СЕНД. Більшість країн світу, досвід яких було проаналізовано, надають перевагу повному видаленню СЕНД-матеріалів за участі хостинг-провайдерів, якщо сервери з цими матеріалами розташовані у їх країні. Блокування такого контенту Інтернет-провайдерами є адекватною тимчасовою альтернативою, якщо матеріали розташовуються за кордоном. Для видалення матеріалів СЕНД за кордоном країни також використовують механізми міжнародної взаємодії, включно з мережами гарячих ліній,  найбільшою з яких є INHOPE. 

Відповідальність Інтернет-посередників. З огляду на очевидну протиправність СЕНД, щодо необхідності якнайшвидшого обмеження доступу до таких матеріалів є консенсус. Це означає, що Інтернет-посередників все частіше зобов’язують застосовувати notice-and-takedown-процедури та якнайшвидше реагувати на повідомлення користувачів або відповідальних органів влади про СЕНД-матеріали.

Несвоєчасне реагування може каратись значними штрафами. Найбільш відомими прикладами використання такого підходу є німецький Network Enforcement Act, який передбачає штрафи до 50 мільйонів євро за несвоєчасне видалення протиправних матеріалів найбільшими соціальними мережами, а також робота австралійського регулятора онлайн безпеки, який може надавати обов’язкові до виконання приписи щодо усіх посередників під загрозою штрафу до 555 тисяч австралійських доларів за невиконання.

Запобіжники. Щодо процедурних аспектів обмеження доступу до СЕНД, то переважно регулятори або правоохоронні органи мають повноваження обмеження доступу до “очевидно протиправних” матеріалів, до яких належить СЕНД, без рішення суду. При цьому, має бути гарантована можливість оперативного оскарження таких рішень для уникнення випадків помилкових блокувань.  Органи, що застосовують такі заходи проти СЕНД, мають усвідомлювати, що деякі способи блокування можуть обмежувати доступ до правомірних ресурсів або порушувати право на приватність. Вони повинні віддавати перевагу способам, які найменше обмежують права людини.   

Рекомендації

При впровадженні законодавства для протидії СЕНД в Україні, варто використовувати такі підходи: 

  • Запровадити процедури, що дають змогу оперативно вилучати/видаляти матеріали, що зображують СЕНД, у разі, коли компанія підтверджує їхню наявність на її ресурсах. Можливість подавати скарги на відповідний матеріал мають отримати змогу як громадськість загалом, так і правоохоронні органи й організації, на базі яких функціонують гарячі лінії.
  • Якщо матеріали, що зображують СЕНД, розміщено в іншій країні, однак не видалено з їхнього джерела, Інтернет-провайдери мають використовувати доступні їм технічні засоби для блокування чи фільтрування таких матеріалів, аби перешкодити доступу до нього. При цьому, вони мають:
      1. використовувати методи блокування найбільш сумісні з стандартами прав людини (за DNS чи URL-адресами, за ІР-адресами лише коли буде заблоковано виключно протиправний ресурс; уникати методів, які диспропорційно впливають на право на приватність); 
      2. забезпечити доступність адміністративної та судової процедури оскарження блокування; 
      3. повідомляти користувачів про причини блокування, якщо це не становить загрози для постраждалих осіб чи розслідування;  
      4. забезпечити можливість оперативної зміни адрес блокування через спроби уникнення постачальниками протиправного контенту та періодичне оновлення бази заблокованих ресурсів; 
  • Використовувати механізми notice-and-takedown, включаючи використання найбільших міжнародних гарячих ліній та їх інструментів. 
  • Наділити окремий державний орган повноваженнями отримувати та розглядати скарги у зв’язку з випадками СЕНД та звертатися до структур, які розміщують контент, для видалення відповідних матеріалів або створити новий державний  орган з відповідними повноваженнями. 
  • Розробити спрощений механізм видалення матеріалів, що зображують СЕНД, хостинг-провайдерами та провайдерами доступу до Інтернету, а також забезпечити можливість блокування ресурсів, що систематично поширюють такий контент, у позасудовому порядку (за зверненням Кіберполіції або органу, який виконуватиме функції забезпечення онлайн безпеки). При цьому, необхідно відобразити усі елементи цих процедур безпосередньо у тексті закону, що такі процедури впроваджуватиме.  
  • Впровадити механізми прозорості, зокрема публікувати інформацію щодо кількості ресурсів, до яких обмежено доступ, кількості запитів до іноземних правоохоронних органів (напряму чи через гарячі лінії), кількості вилученого контенту, оцінки кількості постраждалих від СЕНД дітей та процесу надання їм психологічної та іншої допомоги тощо.

Повний текст звіту доступний тут: Як захистити дітей та не заблокувати Інтернет в Україні?

Аналітичний звіт підготовлено за підтримки Американської Асоціації Юристів Ініціативи з Верховенства Права (ABA ROLI) в Україні.

Матеріали, що містяться у цьому документі, відображають думки авторів та редакторів і не повинні тлумачитися як такі, що відображають офіційну позицію Американської Асоціації Юристів. Інформація, яка міститься в цьому документі, не повинна розглядатися як надання юридичних консультацій у конкретних випадках, і читачі несуть відповідальність за отримання таких консультацій від своїх юристів. Цей матеріал призначений винятково для освітніх та/або інформаційних цілей.