Внаслідок розвитку цифрових технологій, комунікації між користувачами все частіше переходять в онлайн-простір. Таким розвитком вдало користуються і політичні діячі, направляючи свої виборчі кампанії в соцмережі та онлайн-медіа, які на сьогодні не мають чіткого законодавчого регулювання. Проте надмірне використання технологій має негативний вплив на виборців. Так, обробка великої кількості персональних даних через мікротаргетинг, націлення виключного контенту через його модерацію та курацію, поширення дезінформації через боти та алгоритми створили потребу у стандартах, яких слід дотримуватися, аби було збережено фундаментальні права людини. Такі стандарти були відображені у Рекомендаціях CM/Rec(2022)12 Комітету міністрів державам-членам щодо виборчої комунікації та висвітлення виборчих кампаній у ЗМІ від 6 квітня 2022 року (надалі – Рекомендації).
Рекомендації наділяють обов’язками як уряди держав-членів, так і онлайн-платформи. У випадку останніх правила застосовуються особливо суворо до платформ, які є більш домінуючими, враховуючи їх охоплення, масштаб і вплив. Документ акцентує увагу, зокрема на політичній онлайн-рекламі, прозорості фінансування виборчих кампаній, зловживанні мікротаргетингом, а також прозорості використання алгоритмів.
Забезпечення прозорості політичної реклами
Згідно з Рекомендаціями, весь опублікований політичний контент повинен бути позначений як такий, що містить політичну рекламу. У позначенні також вказується ім’я та адреса замовника виборчої кампанії. Своєю чергою, онлайн-платформи повинні зберігати архіви всієї поширеної політичної реклами. Такі архіви містять інформацію про повідомлення, використовувані техніки націлювання та відповідні цільові групи. Інформація є машинозчитувальною та знаходиться у відкритому доступі для публіки, державних та незалежних органів, дослідників, спостерігачів за виборами та громадських організацій. На уряди покладається обов’язок щодо розробки механізмів для моніторингу дотримання прозорості. Відповідні інструменти мають бути спрямовані і на моніторинг ботів (програмних додатків, які виконують автоматизовані завдання) та координованої неавтентичної поведінки.
Забезпечення прозорості фінансування виборчих кампаній
Рекомендації заохочують держави до розробки законодавства, що передбачатиме спеціальні ліміти витрат для політичних партій та політичних діячів на виборчу кампанію в онлайн-медіа. Для збереження рівності змагань у виборах, національне законодавство повинне також встановлювати обмеження щодо донатів на рекламу та навіть заборону (де доречно) на іноземне фінансування виборчої кампанії. Крім того, держави повинні заборонити або обмежити кількість донатів з анонімних джерел. На вимогу державних органів онлайн-платформи повинні надавати детальну інформацію щодо витрат та інших внесків на політичну рекламу. При цьому відповідні дані мають перебувати у відкритому та машинозчитувальному доступі для будь-якої особи.
Використання алгоритмів та управління проблематичними акаунтами
Якщо при відображенні реклами або іншого політичного контенту використовуються алгоритми, останні повинні бути прозорими та верифікованими. Розробка інструментів прозорості покладається на уряди держав-членів. При цьому онлайн-платформи зобов’язані регулярно публікувати звіти щодо дотримання прозорості та статистику щодо використання алгоритмів при куруванні контенту. Звіти містять також інформацію про те, як алгоритми класифікують та профілюють матеріали цифрової виборчої кампанії, як модерується та націлюється такий контент на користувачів. У випадку використання автоматизованих акаунтів або дій, останні повинні бути чітко позначені як такі, аби автоматизовану діяльність не можна було сплутати з взаємодією людей. Аби збільшити доброчесність послуг та зменшити поширення дезінформації, держави-члени можуть розробити національні політики щодо обмеження доступу до неправомірного контенту. Водночас “будь-яке обмеження доступу до контенту повинно здійснюватися з використанням найменш обмежувальних технічних засобів і повинно бути обмежено за обсягом і тривалістю до того, що є суворо необхідним, для уникнення супутнього невиправданого обмеження або видалення законного контенту”.
Рекомендації також дозволяють урядам держав-членів встановлювати правила виборчої тиші або повну заборону опитувань громадської думки під час виборчих кампаній. При публікації результатів соціологічних опитувань медіа або онлайн-платформами, останні на вимогу держави повинні надати детальну інформацію про таке опитування, зокрема дані про фізичних або юридичних осіб, які замовили та оплатили опитування.
Збереження приватності при використанні технік мікротаргетингу
На держави-члени покладається обов’язок щодо забезпечення приватності та захисту даних користувачів при використанні технік мікротаргетингу. Для законної обробки даних користувачів, онлайн-платформи повинні надавати повну інформацію громадянам про те, чому саме вони таргетуються певною політичною онлайн-рекламою. Крім того, держави повинні вимагати від онлайн-платформ створення інструментів, які дозволять громадянам відмовитися від отримання політичної реклами в Інтернеті.
Забезпечення виконання положень Рекомендацій
Будучи “м’яким правом”, вищезгаданий документ несе рекомендаційний характер, встановлюючи стандарти, які можуть братися до уваги державами-членами при розробці власного законодавства. Водночас Рекомендації заохочують держави-члени розробити власний незалежний демократичний механізм нагляду, котрий включає зобов’язання онлайн-платформ звітувати призначеним незалежним регуляторним та наглядовим органам. У випадку недотримання (невиконання) правил, передбачених Рекомендаціями, держави мають встановити відповідні санкції, аби гарантувати ефективність виконання заходів.
Детальніше із підходами Ради Європи та Європейського Союзу до забезпечення вільних виборів в умовах цифрових загроз можна ознайомитись у Аналітичному звіті Лабораторії цифрової безпеки.
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу».