Останніми роками Інтернет з простору свободи дискусії з політичних питань перетворився у поживне середовище для маніпулювання суспільною думкою задля досягнення політичних цілей. Використання його можливостей задля поляризації суспільства та його радикалізації призвело до далекоглядних наслідків не лише для окремих країн (як-от Брекзит для Сполученого Королівства чи обрання Дональда Трампа Президентом США), а й для усього світового порядку. Загрози, пов’язані зі спотворенням волі виборців внаслідок застосування таких практик як мікротаргетинг, поширення дезінформації та діпфейків, координованої неавтентичної поведінки, призвели до того, що на цей простір звернули увагу і законодавці на рівні Європейського Союзу, Ради Європи та їх держав-членів.
Юристи Лабораторії цифрової безпеки дослідили основні акти та проєкти актів, що на сьогодні прийняті або розглядаються на рівні Європейського Союзу та Ради Європи, зокрема Акт про цифрові послуги, Проєкт Акту щодо штучного інтелекту, Проєкт Регламенту щодо прозорості політичної реклами та таргетування, а також Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи щодо виборчої комунікації та висвітлення виборчих кампаній. У світлі надання Україні статусу кандидата у члени Європейського Союзу, імплементація цих актів, які закріплюють стандарти щодо обмеження шкідливого впливу цифрових технологій на свободу волевиявлення, буде необхідним кроком для задоволення Копенгагенських критеріїв для вступу до організації. Їх належне впровадження в майбутньому також зробить Україну стійкішою до зовнішніх зловмисних впливів на політичну стабільність країни.
За наслідками дослідження, Цифролаба підготувала такі рекомендації щодо оновлення українського законодавства:
- Врегулювати питання розміщення передвиборчої агітації в онлайн-медіа та за допомогою операторів банерної реклами, впровадивши прозорі правила її маркування та запровадивши дієві механізми притягнення до відповідальності за їх порушення, що враховуватимуть вимоги необхідності та пропорційності;
- До закінчення дискусій щодо встановлення юрисдикції над діями онлайн-платформ на національному рівні, в тому числі через прийняття на рівні ЄС Акту про цифрові послуги, запровадити механізми співпраці з онлайн-платформами щодо впровадження вимог до прозорості політичної реклами, сповіщень про її замовників та забезпечення доступу громадськості до бібліотек такої реклами, а також прозорості алгоритмів модерації контенту;
- Після прийняття Акту ЄС про цифрові послуги, імплементувати його в національне законодавство України з урахуванням вимог щодо запобігання шкідливим впливам на політичні та демократичні процеси та створенням незалежного та ефективного механізму нагляду за впровадженням його положень;
- При імплементації до національного законодавства вимог Загального регламенту захисту персональних даних (GDPR) запровадити заборону на використання мікротаргетингу при поширенні політичної реклами та агітації;
- Встановити обмеження на використання діпфейків в рамках виборчого та референдумного процесів, чіткіше врегулювавши можливість їх використання поза межами цих часових проміжків;
- Запровадити додаткові запобіжники щодо обмеження маніпулятивних опитувань громадської думки, зокрема, шляхом чіткої ідентифікації вихідних даних та репрезентації аудиторії, думки якої такі опитування висвітлюють;
- Закріпити обмеження на використання ботів для просування дезінформаційних кампаній та встановити відповідальність за їх використання задля впливу на суспільну думку у сфері виборів та референдумів.
З повним текстом дослідження, підготовленого нашими юристами Анною Людвою та Максимом Дворовим можна ознайомитися за посиланням: Цифрові технології та виборчий-процес: стандарти ЄС на захисті демократичного вибору. Аналітичний звіт.
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу».