Окружний адміністративний суд міста Києва відмовив у задоволенні позову Коаліції «За вільний Інтернет» щодо розкриття критеріїв та методології, які застосовувались Міністерством інформаційної політики для формування переліків інтернет-ресурсів з ознаками порушення законодавства України.
Відповідно до Доктрини інформаційної безпеки України на Міністерство інформаційної політики мали бути покладені в установленому порядку організація та забезпечення моніторингу засобів масової інформації та загальнодоступних ресурсів вітчизняного сегмента мережі Інтернет з метою виявлення інформації, поширення якої заборонено в Україні. На виконання Доктрини в Міністерстві було утворено відповідну робочу групу, яка готувала пропозиції на обговорення та надання відповідних висновків Експертній Раді при Міністерстві.
У вересні 2018 року юристка Коаліції Віта Володовська звернулась із запитом до Міністерства інформаційної політики з проханням надати інформацію про критерії та методологію, на підставі яких Міністерство формує перелік інтернет-ресурсів, які містять інформацію, що має ознаки такої, яка порушує законодавство України, та доступ до яких рекомендується заборонити.
МІП відмовило в наданні публічної інформації на запит, посилаючись на те, що вона має статус «для службового користування».
Окружний адміністративний суд Києва у своєму рішенні від 30 вересня 2019 року погодився з позицією Міністерства та зазначив, що інформація була правомірно віднесена до службової, оскільки доповідна записка, що містить методологію моніторингу вітчизняного сегмента мережі Інтернет, містить лише рекомендації, пов`язані зі складенням таких переліків, а отже є документом, пов`язаним з розробкою напряму діяльності Міністерства та здійсненням ним контрольних, наглядових функцій і передує прийняттю Міністерством відповідних рішень щодо згаданих переліків.
Віта Володовська зауважує, що у судовому рішенні відсутній аналіз відповідності такого обмеження «трискладовому тесту», застосування якого є обов’язковим при віднесенні інформації до обмеженої в доступі, зокрема, до службової інформації: «Суд взагалі не проаналізував, чи могло розголошення інформації завдати істотної шкоди інтересам національної безпеки, і чи переважала б така шкода суспільний інтерес в наданні публічної інформації».
У своєму позові Коаліція «За вільний Інтернет» наголошувала на суспільній важливості розкриття інформації для дотримання принципів законності, прозорості та обґрунтованості в діяльності органів влади, адже відповідні критерії та методологія застосовуються як підстави для ініціювання кримінальних проваджень проти окремих веб-ресурсів. Приховування запитаної інформації створює загрозу свавільного прийняття висновків щодо можливої незаконності інформації, розміщеної на певних інформаційних ресурсах, та не дозволяє оцінити, наскільки застосовані критерії є виправданими, чи не порушують вони вимог законодавства та міжнародних зобов’язань України, зокрема у сфері свободи вираження поглядів.
Зважаючи на реорганізацію Міністерства інформаційної політики, Коаліція не планує оскаржувати рішення Окружного адміністративного суду Києва до апеляційної інстанції, але продовжить здійснювати моніторинг та аналіз державної політики у сфері свободи Інтернету, у тому числі, вимагати прозорості та об’єктивності щодо будь-яких заходів, пов’язаних із обмеженням прав людини у онлайн середовищі.
З текстом судового рішення можете ознайомитись тут: http://reyestr.court.gov.ua/Review/84629889