14 червня 2023 року Наглядова рада Meta – орган, що розглядає справи щодо модерації контенту у соціальних мережах, що належать корпорації (Facebook та Instagram) – видала рішення у справі щодо зображення вірменського полоненого військовослужбовця у відео, де зображувалися знущання азербайджанських солдатів в контексті Нагірно-Карабаської війни.
Цифролаба на етапі збору публічних коментарів Наглядовою радою надавала свої коментарі щодо стандартів, які варто застосовувати щодо обмеження доступу до контенту, що містить зображення військовополонених, наголошуючи на потребі налаштовувати свої підходи до різноманітних контекстів. Зокрема, ми пропонували:
- Уникати видалення відео, що містять зображення полонених, у разі, якщо наявне свідчення прямої згоди на запис та публікацію таких відео, а відео не містить слідів нелюдського та жорстокого поводження з зображеними особами;
- Забороняти поширення та обмежувати доступ до контенту, що зображує полонених з пропагандистською метою чи сцени їх катувань;
- Зберігати на платформах контент, що містить свідчення міжнародних злочинів та масових порушень прав людини, супроводжуючи його попередженням про чутливий характер матеріалу;
- Надавати пріоритет збереженню на платформі тих версій контенту, які містять анонімізовані обличчя військовополонених, за умови збереження повних версій матеріалів з метою майбутнього використання як доказів; при цьому, платформи мають залишати на платформі контент щодо осіб, які вважаються зниклими безвісти або ж підлягають міжнародному правосуддю;
- Видаляти контент, що містить мову ворожнечі та інші протиправні підбурювання щодо військовополонених, з подальшим включенням його до баз даних, що міститимуть докази вчинення звірств, що можуть становити міжнародні злочини;
- Створити всередині компанії належні політики щодо збереження доказів та їх подальшого надання компетентним органам задля належного розслідування міжнародних злочинів.
Наглядова рада підтримала рішення модераторів Meta залишити цей контент на платформі відповідно до винятку щодо цінності певного контенту як вартого до опублікування за Стандартами спільноти щодо координування заподіяння шкоди та пропаганди злочинності, однак маркувати його спеціальним екраном-попередженням «відмічене як таке, що може турбувати» відповідно до Стандартів спільноти щодо зображення сцен насильства. Водночас, Наглядова рада надала компанії низку рекомендацій стосовно того, яких змін потребують її політики щодо кризових протоколів та винятків щодо правомірності публікації контенту за участі військовополонених. Зокрема, ними стали і пропоновані Цифролабою – а саме стосовно створення та публікації протоколу щодо збереження Meta доказів вчинення міжнародних злочинів та масових порушень прав людини.
Факти справи
Відео, що стало предметом розгляду у справі, було опубліковане у жовтні 2022 року користувачем, що ідентифікує себе як документатор воєнних злочинів, що вчинялися азербайджанськими військовими проти вірменських солдат у рамках Нагірно-Карабаського конфлікту, який саме активізувався у вересні 2022 року. Це відео містило авторський дисклеймер на початку про те, що його вміст є підходящим лише для аудиторії 18+. У відео відображався англійський текст «Зупиніть азербайджанський терор. Світ має зупинити агресора», а також інші підписи англійською і турецькою мовами. На відео зображений процес взяття у полон вірменських військових. Фотографії вірменських солдатів, мертвих і поранених, відображені на відео, в той час як обличчя азербайджанців приховані за чорними квадратами. Одного з таких поранених полонених просять піднятися, а коли він не може цього зробити, то людина за кадром починає висловлювати лайку в його бік російською та турецькою.
Користувач, що опублікував відео, має біля 1000 підписників, в той час як саме відео було проглянуте приблизно сотнею користувачів та отримало лише 10 реакцій. Жоден користувач не сповістив Meta про те, що цей контент може порушувати Стандарти спільноти. Команда глобальних операцій Meta знайшла його під час моніторингу ситуації в Нагірному Карабасі у Twitter та ідентифікувала схоже відео на Facebook. Внаслідок ескалації – відправлення допису на додатковий перегляд – безпековою командою іншим командам всередині компанії для оцінки з точки розу політик та безпеки, Meta дійшла висновку про те, що контент має залишитися на платформі, оскільки публічна користь від цього переважає потенційну шкоду (так званий виняток на підставі «newsworthiness allowance», перекладений як «вартий до опублікування»), але має супроводжуватися екраном-попередженням з написом «відмічене як таке, що може турбувати». Такий виняток може застосовуватися лише після ескалацій а у рідкісних випадках, причому Команда з контентних політик має враховувати такі фактори як наявність специфічних для країнах обставин, особу автора посту тощо.
Відео також було додане до Банку медіа, що зображують сцени насильства, аби такий екран-попередження був автоматично застосований до всіх подібних відео. Через технічну помилку процес довелося повторити за місяць. Meta самостійно звернулася до Наглядової ради з проханням проаналізувати, наскільки дії працівників компанії відповідають цінностям Meta та міжнародним стандартам у сфері захисту прав людини. Метою компанії у цьому випадку було «збалансувати вартість підвищення обізнаності щодо цих питань та потенційну шкоду, заподіяну розкриттям особи військовополонених».
Рішення Наглядової ради
Наглядова рада Meta сконцентрувалася на двох аспектах аналізу – наскільки рішення залишити відео на платформі з екраном-попередженням відповідало внутрішнім політикам компанії та міжнародним стандартам у сфері захисту прав людини.
Наглядова рада погодилася, що хоча сам контент порушував Стандарти спільноти щодо координування заподіяння шкоди та пропаганди злочинності, він підпадав під виняток як контент, що вартий до опублікування. До цього висновку Наглядова рада дійшла, взявши до уваги відсутність доказів використання подібних відео у вірмено-азербайджанському конфлікті для подальшого жорстокого поводження з утримуваними та загальний тренд на подальше використання подібних відео для притягнення до відповідальності за вчинення міжнародних злочинів. Застосування ж екрану-попередження було виправданим за Стандартами спільноти щодо зображення сцен насильства, оскільки відео зображувало дії, які Meta кваліфікує як тортури (і це визначення є ширшим за міжнародно-правове), а також трупи загиблих вірменських солдатів.
У розрізі аналізу на відповідність міжнародному праву, Наглядова рада наголосила на тому, що гарантії свободи вираження поглядів мають діяти і під час збройних конфліктів, поруч з нормами міжнародного гуманітарного права, що захищають військовополонених. Ці норми наголошують на захисті полонених від актів насилля чи залякування, а також від образ та цікавості публіки. Ці обмеження діють в тому числі в Інтернеті і стосуються публікації зображень полонених навіть у випадках, коли воно не супроводжується образами, за певними винятками. Одним з них може бути поширення журналістами, що працюють під час конфліктів, інформації про та зображень військовополонених, що дозволяють викривати масові злочини та педалювати громадську думку щодо певних конфліктів – такою була ситуація з висвітленням німецьких концтаборів та діяльності табору в Омарській у Боснії в 1992 році.
Правила Meta щодо заборони на публікацію контенту, що зображує військовополонених, були визнані передбачуваними та достатньо чіткими у розрізі відповідності критерію законності, як і правила. Водночас, правила щодо «newsworthiness allowance» – винятку, який дозволяє залишати контент на платформі як такий, що вартий до опублікування – могли б надати користувачам більше деталей щодо того, публікація якого контенту може бути винятком з Стандартів щодо координування заподіяння шкоди та пропаганди злочинності. Хоча один з описаних винятків і стосувався ситуації міжнародного конфлікту, цей елемент правил варто зробити прозорішим.
Наглядова рада також визнала, що обмеження слугувало легітимній меті захисту прав інших осіб, а саме приватності військовополонених та їх права на свободу від катування, нелюдського та такого, що принижує, ставлення, особливо у світлі дотичних норм міжнародного гуманітарного права. Як зазначила Рада, «поширення самих зображень може бути принизливим і порушувати право полонених на приватність, особливо тому, що вони не можуть давати обґрунтовану згоду на те, щоб такі зображення були зроблені або поширені. Зіткнення з поширенням таких зображень також може призвести до ревіктимізації та демонструє, як прямо можна зловживати соцмережами для порушення законів і звичаїв війни». Екран-попередження про певний тип контенту дає користувачам більше контролю над тим, що вони можуть спостерігати в мережі, і цим забезпечує реалізацію їх прав.
При аналізі необхідності та пропорційності застосованих обмежень Наглядова рада керувалася нормами міжнародного гуманітарного права, що закликають дотримуватися належного балансу між публікацією матеріалів з зображеннями військовополонених та потенційним приниженням і навіть фізичною шкодою, яка може бути спричинені особам у поширених матеріалах. Такі матеріали можуть бути оприлюднені у виняткових випадках, якщо існує переконливий суспільний інтерес у розкритті особи полоненого або якщо це відповідає його життєвим інтересам.
У цьому контексті, правило, що передбачало потребу провести ескалацію та віддати відео на аналіз внутрішнім командами Meta для отримання додаткової інформації про контекст відео, було необхідним. За загальним правилом, видалення контенту, що розкривав би особу полоненого чи їх місцезнаходження, було б пропорційним з урахуванням тяжкості можливої шкоди, яка може включати остракізм щодо нього чи його родини після звільнення або використання зображень з метою пропаганди війни.
Відео ж, що було предметом розгляду у цій справі, фіксує можливе порушення міжнародного гуманітарного права. Хоча воно і зроблене, найпевніше, представником держави, що взяла у полон солдата, публікація цього матеріалу відповідним користувачем слугувала реалізації права громадськості на інформацію про факт захоплення затриманих, наявність доказів того, що вони живі, та їх фізичних умов утримання, а також проливала світло на можливі правопорушення. Крім того Наглядова рада визнала, що цей контент, належним чином оцінений у його конкретному контексті, не лише інформував громадськість, але й сприяв тиску на державу, що захопила в полон солдатів, в режимі реального часу задля захисту прав затриманих, тож рішення залишити його на платформі було необхідним. Його збереження також є важливим для ідентифікації не лише злочинців, а й жертв міжнародних злочинів, а тому Meta має надати більшої чіткості щодо правил поводження з таким контентом.
Наглядова рада також дійшла висновку про те, що застосування екрану-попередження було виправданим, оскільки демонструвало повагу до прав ув’язнених та їхніх сімей, які могли відчувати душевні страждання в результаті мимовільного контакту з таким контентом. Хоча екран-попередження, ймовірно, зменшив би охоплення контенту та, отже, його вплив на публічний дискурс, надання користувачам вибору, чи бачити контенту, що турбує, є пропорційним. Тож рішення модераторів Meta у цій справі було визнане правильним.
Рекомендації Наглядової ради для Meta
Незважаючи на те, що Наглядова рада дійшла висновку про відповідність дій модераторів як внутрішнім політикам компанії, так і міжнародному праву, вона ідентифікувала певні прогалини у політиках Meta, що потребують вдосконалення. Зокрема, вона наголосила на потребі:
- Розробити протокол для збереження та, у відповідних випадках, обміну інформацією з компетентними органами для сприяння розслідуванням і юридичним процесам для відновлення прав, порушених внаслідок міжнародних злочинів або серйозних порушень прав людини, а також судового переслідування таких ситуацій;
- Надати детальніші вказівки особам, що оцінюють контент, і командам з ескалацій для кращого прийняття рішень щодо застосування винятків з правил щодо контенту, який розкриває особу або місцезнаходження військовополонених;
- Додати приклад контенту, який розкриває особу або місцезнаходження військовополонених, але був залишений через суспільний інтерес, до публічного пояснення щодо винятку для контенту, який «вартий до опублікування у Центрі прозорості, щоб забезпечити більшу ясність для користувачів щодо застосування цього правила;
- Оприлюднити протокол про збереження доказів щодо міжнародних злочинів та грубих порушень прав людини.
Цей аналітичний роз’яснювальний матеріал створено в рамках програми “Сприяння Інтернет свободі в Україні”, яку реалізує Американська Асоціація Юристів в Україні / Ініціатива верховенства права.