19 квітня 2023 року Верховна Рада оприлюднила Проект Закону № 9223 про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо встановлення відповідальності за окремі дії проти основ національної безпеки України. Проект пропонує притягувати користувачів онлайн-платформ до кримінальної відповідальності за використання облікових записів для поширення недостовірної інформації та втручання в діяльність органів влади задля захисту інформаційної безпеки України. Втім, запропонований текст містить значні ризики для анонімності в соцмережах та може суттєво обмежити простір для публічних дискусій на онлайн-платформах.
Про які зміни йдеться?
Проект доповнює Кримінальний кодекс новою статтею 114-3, яка криміналізує використання облікових записів з метою поширення недостовірної інформації або для здійснення впливу на прийняття рішень фізичними та юридичними особами або ж органами влади.
Основною ідеєю законопроекту була заборона на використання ботів – елементів програмного забезпечення, призначених для автоматизації повторюваних завдань, які видають себе за справжніх користувачів. Згідно з пояснювальною запискою, держава-агресор активно використовує автоматизовані облікові записи в інформаційній атаці проти України, що і зумовлює потребу у прийнятті цих змін.
Використання ботів для маніпулювання суспільною думкою справді може становити потенційну загрозу для демократії та спотворювати суспільну дискусію з питань публічного інтересу. Про це зазначає і Meta у своїх щорічних звітах: останній звіт демонструє, що Meta перервала роботу майже 200 глобальних мереж через їх порушення політики координованої неавтентичної поведінки. 20 з них працювали в Україні.
Втім, норми законопроекту пропонують криміналізувати значно ширше коло діянь. Згідно із запропонованою статтею, забороняється:
- створення, придбання, використання або збут облікових записів, що містять завідомо неправдиві відомості щодо користувача, за допомогою яких поширюється недостовірна інформація (у тому числі від імені осіб, причетність яких до оприлюдненої інформації не підтверджена) або здійснюється втручання в діяльність фізичних і юридичних осіб (частина перша статті 114-3 КК);
- використання будь-яких облікових записів (а не лише тих, які містять завідомо неправдиві відомості щодо користувача) для розміщення та поширення недостовірної інформації або для втручання в діяльність фізичних і юридичних осіб (частина третя статті 114-3 КК).
У першому складі злочину обов’язковою складовою є намір вчинити дії на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, національній, державній, економічній чи інформаційній безпеці України. Вчинення цього злочину карається штрафом в розмірі від від 17 000 до 51 000 грн або виправними роботами на строк до 2 років.
Він також передбачає обтяжуючі обставини, однією з яких є мета здійснення впливу на прийняття рішень чи вчинення або не вчинення дій державними чи місцевими органами влади (частина друга статті 114-3 КК). У цьому випадку накладаються більш суворі санкції: обмеження волі на строк від 3 до 5 років або позбавлення волі на той самий строк. Вчинення цього складу злочину в умовах воєнного стану (частина четверта статті 114-3 КК) передбачатиме позбавлення волі на строк від 5 до 7 років з конфіскацією майна.
Другий склад злочину характеризується такими наслідками, як сприяння підвищенню рівня соціальної напруги, порушення конституційних прав і свобод громадян, або загроза національній безпеці. У цьому разі санкції включають штраф у розмірі від 12 750 до 17 000 грн або виправні роботи на строк до 1 року.
Які недоліки Проекту?
Заявлена мета законопроекту може бути виправданою в окремих контекстах захисту інформаційного поля України від шкідливих зовнішніх інформаційних операцій, як от у випадку потенційної заборони використання ботів під час виборчих кампаній. Проте, запропонована стаття має неякісну законодавчу техніку та містить низку положень, що можуть негативно вплинути на свободу політичної дискусії в соцмережах у випадку прийняття.
Зокрема, частини перша-друга статті 114-3 КК встановлюють повну заборону на використання анонімних або псевдонімізованих облікових записів для поширення недостовірної інформації або втручання в діяльність органів влади та інших осіб. Таке формулювання, з огляду на можливість широкого тлумачення поняття “втручання в діяльність органів влади, фізичних чи юридичних осіб з наміром вчинити дії на шкоду суверенітету” фактично позбавляє користувачів, що використовують профілі в соцмережах не за власним іменем, права на анонімність чи використання псевдонімів. У світлі широкого використання змінених імен користувачами з України (зокрема – активістами та військовими) під час повномасштабного вторгнення, ця норма може значно підважити свободу політичної дискусії та змусити анонімних користувачів повернутися до своїх справжніх імен, ставлячи під загрозу власну безпеку.
Частина третя статті 114-3 КК забороняє поширювати будь-яку недостовірну інформацію чи будь-яким чином втручатися в діяльність фізичних чи юридичних осіб за допомогою акаунтів в соцмережах у разі, якщо це може порушити чиїсь права або сприяти соціальній напрузі. Фактично, це означає криміналізацію дифамації на онлайн-платформах. Крім того, широке тлумачення поняття “поширення недостовірної інформації або втручання в діяльність особи, що сприяє підвищенню рівня соціальної напруги” може призвести до випадків застосування статті до поширення будь-яких критичних або помилкових тверджень, використаних в дискусіях в коментарях на онлайн-платформах, які призвели, наприклад, до використання підвищених тонів на будь-яку тему.
Цей аналітичний роз’яснювальний матеріал створено в рамках програми “Сприяння Інтернет свободі в Україні”, яку реалізує Американська Асоціація Юристів в Україні / Ініціатива верховенства права.