13 червня 2024 року Європейський суд з прав людини виніс рішення у справі RFE/RL Inc. and Others v Azerbaijan і визнав порушення статті 10 Конвенції. Хоча ЄСПЛ знову не висловився щодо критерію необхідності втручання у демократичному суспільстві та пропорційності заходів блокувань, він прокоментував наслідки та ефективність таких заходів та можливість їх обходу користувачами.
У липні представники органів законодавчої та виконавчої влади знову відновили дискусії щодо регулювання платформ в Україні. Верховна Рада прийняла у першому читанні три законопроєкти, що здійснюватимуть вплив на свободу медіа та права журналістів. Медійний регулятор активно працював над захистом інформаційного простору, доповнюючи чорні списки медіасервісів та осіб, пов’язаних з державою-агресором та поширенням російської пропаганди війни.
July was marked by the renewal of discussions on platform regulation among Ukraine’s legislative and executive bodies. While they haven’t yet resulted in any changes in the laws, Verkhovna Rada passed three other drafts influencing media freedom and journalists’ rights in the first reading. The media regulator has also been actively working to protect information space by blacklisting new services and people affiliated with Russian propaganda for war.
Нещодавно команда Цифролаби отримала для аналізу імейл, який містив вкладений файл. На перший погляд, лист виглядає доствірно і не викликає особливих підозр. Однак більш детальний аналіз дав змогу побачити багатокрокову фішингову схему і її російський слід.
28 травня 2025 року Європейський суд з прав людини виніс рішення у справі Pietrzak and others v Poland, яке стосується оскарження польського законодавства у контексті здійснення заходів таємного стеження. ЄСПЛ визнав порушення статей 8 та 13 Конвенції в контексті оскаржуваного законодавства. Цей прецедент ЄСПЛ слугує орієнтиром як для українських національних органів правопорядку, так і законотворців з огляду на те, що Україна не має універсального закону щодо застосування заходів стеження.
У червні Україна отримала рішення про початок переговорного процесу щодо вступу до Європейського Союзу. Хоча на рівні національного законодавства настільки ж проривних рішень більше не було, парламентарі ухвалили низку законів, що можуть у подальшому вплинути на цифрові права та діяльність медіа в Україні. Детальніше про найважливіші події, які відбулися у цьому місяці, читайте у новому випуского нашого дайджесту.
In June, Ukraine got closer to its European future after the official announcement of the opening of the EU accession negotiations. While there were no tectonic changes of a similar type in the national legal system during this month, the MPs voted for some important pieces of legislation. Read more about the most notable events of this period in the latest issue of our digest.
Нове дослідження Лабораторії цифрової безпеки є продовженням попередньої роботи щодо аналізу регулювання дезінформації у світі крізь лінзу міжнародного права та стандартів захисту свободи вираження поглядів. У цьому звіті наші експерти сконцентрувалися на аналізі ролі медійних регуляторів, а також санкціях як політико-правовому інструменті, що все частіше використовується для протидії дезінформації.
Травень був багатим на події, що дали оглядачам підстави згадати про повернення до українського медіапростору цензури — від «темників» в Укрінформі до виходу Суспільного з «Єдиного марафону». Втім, також відбувся певний прогрес щодо впровадження медійного закону. Читайте більше у травневому випуску нашого дейджесту.
May has been a turbulent month for the Ukrainian media environment. With “temnyky” returning to Ukrinform and Suspilne leaving the United Marathon, many commentators started questioning whether Ukraine is returning to the times of censoring independent media. However, some progress in implementing the Law on Media was nonetheless achieved. Read more in the May issue of our media regulation digest.