23 листопада 2023 року Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення затвердила Стратегію діяльності на 2024-2026 роки. Цей документ, разом з Планом заходів на її виконання, що буде ухвалений згодом, стане дороговказом для діяльності регулятора у середньостроковій перспективі та показує бачення медійного регулятора щодо розвитку медійного ринку найближчим часом, з урахуванням викликів, що їх ставить повномасштабна агресія і технологічні зміни. Ухваленню Стратегії передувала публікація документа та його громадські обговорення, в рамках якого низка пропозицій Цифролаби була врахована та включена до документа.
Якими будуть засади діяльності регулятора?
Стратегія складається з чотирьох змістовних блоків, першим з яких є «Візія, місія та цінності регулятора». Визначення цих категорій є доволі позитивним моментом, наразі властивим далеко не всі державним органам в Україні. Так, візія регулятора полягає у забезпеченні свободи слова через відповідальні медіа на багатоманітному та конкурентоздатному медіаринку як запоруці демократичного суспільства,
Свою місію Національна рада бачить у таких трьох аспектах:
- підтримці свободи слова та захисті національного медіапростору України, здатного протистояти загрозам інформаційній безпеці держави;
- створенні сприятливих умов для конкурентного медіасередовища через професійне ефективне неупереджене регулювання у сфері медіа, забезпеченні плюралізму думок та простору для розвитку медійних інновацій;
- сприянні зміні парадигми свободи слова через активізацію співпраці з медійними регуляторами та їх асоціаціями, міжнародними організаціями.
Цінності, на які спиратиметься діяльність Нацради, регулятор відзначає такі:
- вільні та відповідальні медіа;
- незалежний та компетентний медіарегулятор;
- конкурентне середовище і медійна різноманітність;
- сталі міжнародні орієнтири;
- відкритість і прогресивність громадянського суспільства;
- політика національної ідентичності, плюралізм;
- законність і неупередженість;
- ефективність і прагнення до розвитку;
- партнерство;
- прозорість і відкритість;
- інклюзивність і рівність.
Документ також описує поточний стан регулювання медійної сфери та визначає основні виклики для медіа. До них регулятор відносить нестачу професійних кадрів (зокрема через переміщення у більш безпечні регіони, мобілізацію та низький рівень професійної підготовки спеціалістів для сфери медіа), нестачу фінансів, нестачу актуального контенту, труднощі з відновленням технології та інфраструктури. Відповіді на ці виклики частково знайшли відображення в основному розділі Стратегії.
Яким чином Нацрада втілюватиме свою місію для розв’язання проблем медіапростору?
Ключовим блоком документа є стратегічні цілі діяльності на 2024-2026 роки, які розподілені на декілька блоків:
- Національна рада і держава;
- Національна рада і суспільство;
- Національна рада і медіа;
- Національна рада і світ;
- Національна рада: розширення функціональної спроможності.
Перший блок відображає найбільш нагальні питання сьогодення у розрізі всієї держави: захист інформаційного простору від впливу держави-агресора, синхронізація законодавчих процесів України і Європи з урахуванням особливостей національного медіаландшафту, належне фінансування процесу реформи медіапростору. Позитивним моментом цього блоку є фокусування на національній безпеці та беззаперечний погляд у майбутні євроінтеграційні процеси, імплементація та аналіз ефективності вже наявного регулювання. Разом із тим, окремі положення цього розділу, зокрема у сфері національної безпеки, виглядають неузгодженими з національним законодавством. Так, наприклад, не зовсім зрозумілим є те, що регулятор вкладає у поняття “контент держави-агресора” та яким чином планується припиняти діяльність медіа, що його розповсюджують, адже закон “Про медіа” містить трохи інші заборони та потенційні заходи впливу.
Другий блок – «Національна рада і суспільство» – передбачає підвищення обізнаності суспільства про діяльність медіарегулятора, розвиток бренду Національної ради, удосконалення інклюзивності медіапростору, посилення заходів із захисту прав дітей, зменшення проявів дискримінації в медіа, гендерний баланс у медіа, медіаграмотність суспільства через медіаграмотність медіакомпаній, визначення стану медіаринку і потреб споживачів медіапослуг через проведення досліджень. Загалом запропоновані заходи вкладаються у загальноєвропейські тренди із розвитку плюралізму в медіа, проте деякі виглядають трохи незвично. Наприклад, зазвичай європейські регулятори фокусуються на медіаграмотності споживачів, у той час, як український вирішив сконцентруватись на медіаграмотності представників індустрії.
Третій блок, який присвячений взаємодії Національної ради та медіа, передбачає ключову посередницьку роль Національної ради у багатьох процесах медійної сфери. Він охоплює питання сприяння ефективній діяльності органів співрегулювання, фаховому діалогу між медіа і державою, між суспільством і медіа, а також сприяння медіа в отриманні фінансування від держави та донорів. Остання ціль виглядає доволі амбітною, враховуючи критичні потреби у фінансуванні як медіа, так і самої Національної ради. Також в рамках цього блоку передбачається інформаційна реінтеграція тимчасово окупованих та деокупованих територій, забезпечення мовлення на територіях з особливим режимом мовлення, забезпечення прозорості та доступності інформації про структуру власності суб’єктів у сфері медіа, розвиток каналів мовлення та багатоканальних мереж, стимулювання конкурентного медіасередовища.
Ціллю наступного блоку – Національна рада і світ – є посилення суб’єктності України на міжнародній арені та участь у формуванні порядку денного міжнародних інформаційних процесів. Враховуючи те, що інтерес до України у світі загалом падає, означена ціль виглядає хоч і амбітною, але вкрай своєчасною та потрібною.
Останній блок присвячений розширенню функціональної спроможності регулятора. Враховуючи істотне розширення компетенції регулятора з ухваленням закону «Про медіа» та поширення повноважень Нацради й на онлайн простір, цілком зрозуміло, що для якісного виконання своїх функцій Національна рада потребуватиме покращення кадрового потенціалу та опанування нових навичок. Цілі цього блоку передбачають створення команди Національної ради як колективу професіоналів, об’єднаних спільною метою, цифровізацію процесів для підвищення ефективності діяльності регулятора, концентрацію зусиль регулятора на вивченні процесів в онлайн-просторі, розробку і впровадження інструментів захисту суспільства від інформаційних онлайн-загроз.
Чи є Стратегія якісною і як Цифролаба долучилася до її покращення?
Загалом поява комплексного документа, який визначає цілі та напрями діяльності Національної ради є безумовно позитивним моментом як для самого регулятора, так і для медійної індустрії. Звичайно, не всі очікувані питання знайшли розгорнуте відображення у Стратегії.
Зокрема, документ містить згадки про співпрацю з глобальними гравцями (на кшталт платформ спільного доступу до інформації), лише по окремих питаннях (наприклад, боротьбі з дискримінацією), тоді як насправді поле для потенційної комунікації є набагато ширшим. Більшої уваги може потребувати і питання реакції регулятора на діяльність медіасервісів держави-агресора. Також в документі відсутні відповіді регулятора на окремі з визначених ним самим викликів, наприклад, забезпечення захисту контенту від несанкціонованого використання та боротьби з піратством. Разом із тим, в будь-якому випадку Стратегія заклала фундамент для розробки подальших щорічних планів регулятора та їх якісної реалізації.
Цифролаба долучилася до громадського обговорення проєкту Стратегії – як через надсилання своїх пропозицій до документа, так і через участь у зустрічі, організованій регулятором для обговорення поданих пропозицій. Наші пропозиції стосувалися заохочення Національної ради до більш проактивної роботи на міжнародній арені заради зміни парадигми свободи вираження поглядів, а також спрямування шляхів розвитку регулятора на впровадження нових актів у сфері регулювання онлайн-платформ, що впроваджуються в Європейському Союзі. Значна частина з них, зокрема доповнення місії регулятора фокусом на міжнародному напрямі, були враховані в остаточному тексті Стратегії.