Набув чинності закон про деолігархізацію – до чого тут онлайн-медіа?

23 вересня 2021 року Верховна Рада ухвалила Закон України “Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)”. Закон, що напередодні відправили на переголосування, наразі підписаний Президентом та набрав чинності. Він вперше в законодавстві надає визначення Інтернет-ЗМІ та передбачає обмеження права на свободу кореспонденції публічних службовців та осіб, внесених до Реєстру олігархів.

Що передбачає закон?

Передовсім закон визначає фізичну особу, яка має значну економічну або політичну вагу в суспільному житті, тобто олігарха. Така особа повинна відповідати щонайменше трьом зазначеним ознакам:

  • брати участь у політичному житті;
  • мати значний вплив на засоби масової інформації;
  • бути кінцевим бенефіціарним власником суб’єкта господарювання, який на день введення в дію цього Закону є суб’єктом природних монополій або займає монопольне становище на загальнодержавному товарному ринку відповідно до Закону України “Про захист економічної конкуренції” та протягом одного року поспіль підтримує або посилює це становище;
  • підтверджена вартість активів особи (та осіб, бенефіціаром яких вона є) перевищує один мільйон прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року (2 млрд 270 млн грн). 

Рішення про визнання особи олігархом приймається Радою національної безпеки і оборони України, чому слідує включення відповідної особи до спеціального Реєстру осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів). 

Ініціювати внесення особи до Реєстру може Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Служба безпеки України або Антимонопольний комітет України, або член РНБО.

Якщо олігарха включено до Реєстру, йому забороняється здійснювати внески (прямо або опосередковано через інших осіб) на підтримку політичних партій, фінансувати будь-яку політичну агітацію або проведення мітингів чи демонстрацій з політичними вимогами, а також бути покупцем (бенефіціаром покупця) у процесі приватизації об’єктів великої приватизації. Він також має електронно декларувати власні статки, а будь-хто з широкого переліку публічних службовців має подавати декларацію про контакти з таким олігархом.

Визначення онлайн-медіа

У контексті регулювання Інтернету Закон вперше в історії України дає визначення онлайн-медіа. Відтепер їх слід найменувати Інтернет-ЗМІ. Таким Інтернет-засобом масової інформації – є засіб масової інформації, що регулярно поширює інформацію у текстовій, аудіовізуальній чи іншій формі в електронному (цифровому) вигляді у мережі Інтернет через веб-сайт під сталою назвою як індивідуалізуючою ознакою. Цей закон не є першим актом, який намагається дефініціювати онлайн-медіа. Такі спроби вже були наявні у Проєкті Закону про медіа № 2693-д, який, однак, досі не прийнято.

Для чого було надане визначення Інтернет-ЗМІ? Як ми зауважили, особа вважається олігархом, якщо вона має значний вплив на будь-який засіб масової інформації. За статтею 4 Закону, такий вплив визначається у наступних випадках:

  • особа є власником (засновником) ЗМІ або бенефіціаром власника (засновника) ЗМІ, та/або
  • особа є контролером власника (засновника) ЗМІ, та/або
  • особа була власником (засновником) ЗМІ або бенефіціаром чи контролером власника (засновника) ЗМІ на день набрання чинності цим Законом, але втратила такий статус до дня введення в дію цього Закону, внаслідок чого власником (засновником), бенефіціаром або контролером власника (засновника) ЗМІ стала пов’язана особа або особа, яка не має бездоганної ділової репутації.

Як законопроєкт вплине на регулювання онлайн-медіа та цифрових прав?

Незважаючи на те, що закон переслідує легітимну мету щодо зменшення надмірного впливу олігархів, окремі положення все ще викликають низку запитань. Закон вперше в історії визначає термін “Інтернет-ЗМІ”, проте законодавчо не закріплює інших інструментів, пов’язаних з їх регулюванням. 

Залишається невідомим механізм визначення належності медіа до Інтернет-ЗМІ, оскільки закон не передбачає наявність регулятора, на якого покладаються такі повноваження, чи будь-якого механізму їх реєстрації (що існує для друкованих, аудіовізуальних медіа та інформаційних агентств). Через наявність винятково дефініції у законі, постає питання, чи підпадатимуть акаунти чи канали на популярних онлайн-платформах під визначення “Інтернет-ЗМІ”. 

Крім того, згідно з законом, публічні службовці, що контактували з олігархом або навіть його представником, зобов’язані подати декларацію про такі контакти. Оскільки закон відносить до контактів навіть онлайн-розмови, на службовця покладається обов’язок щодо декларування всіх повідомлень, відправлених у месенджерах чи соцмережах “олігархові”. 

За порушення такого обов’язку особа нестиме політичну або дисциплінарну відповідальність. Таким чином, надмірне декларування контактів обмежує свободу кореспонденції в Інтернеті для чималої кількості осіб.