У періоди, коли відбуваються збройні конфлікти та інші кризові ситуації, Інтернет-користувачі активніше користуються соціальними мережами, зокрема для документування порушень прав людини та воєнних злочинів, доступу до інформації, мобілізації інших користувачів до дій, та для краудфандингу гуманітарної допомоги. Водночас уряди та інші діячі зловживають можливостями, які надаються соцмережами, задля поширення дезінформації та мови ворожнечі, підбурювання до насильства, а також для нападів і стеження за активістами, журналістами та дисидентами. З огляду на надзвичайну роль, яку провайдери соціальних мереж відіграють під час криз, Лабораторія цифрової безпеки, за керівництвом Access Now та у співпраці з іншими організаціями-партнерками, виступила співавторкою Декларації щодо принципів регулювання контенту та платформ під час криз.
Ця Декларація, розроблена спільно такими організаціями як Access Now, ARTICLE 19, Mnemonic, Центр Демократії та Технологій, JustPeace Labs, Лабораторія цифрової безпеки, Центр Демократії та Верховенства Права (ЦЕДЕМ), та Інтернет-Проєкт М’янми, викладає керівні принципи щодо того, як допомогти платформам захистити права людини до, під час та після криз.
Провайдери соціальних мереж мають відповідальність щодо запобігання та зменшення ризиків використання своїх платформ задля порушень прав людини. Втім, в історичній перспективі, вони враховували ці ризики у своїй діяльності недостатньо та непослідовно, зокрема, в контексті конфліктів, які відбувалися в Ефіопії, Сирії, Ізраїлі та Палестині, а також у М’янмі. Такі хиби зі сторони соцмереж непропорційно вплинули на захист прав маргіналізованих спільнот та сприяли серйозним порушенням прав людини.
Ця Декларація є спробою запровадити послідовні та орієнтовані на захист прав людини принципи для компаній, аби вони належно відповідали на кризові ситуації, при цьому дотримуючись своїх обов’язків та відповідальності за міжнародним правом захисту прав людини.
Керівник напряму “Цифрові права” Лабораторії цифрової безпеки Максим Дворовий вбачає у цій Декларації значний та необхідний крок вперед щодо контекстуалізації підходу онлайн-платформ до модерації контенту: “Від початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України у лютому 2022 року, ми спостерігали за численними банами користувачів та видаленням їх дописів, що базувалися на хибному врахуванні контексту дописів та відсутності мовного розуміння використання певних слів. Ми вважаємо, що онлайн-платформи мають більше вкладатися у модерацію контенту мовами, відмінними від англійської, задля того аби належно дотримуватися власних обов’язків із забезпечення прав людини відповідно до міжнародного права захисту прав людини та Керівних принципів ООН щодо бізнесу та прав людини”.
Юристка Цифролаби Тетяна Авдєєва додає: “Активізація діяльності соцмереж після повномасштабного вторгнення Росії потребувала структурування їх дій щодо модерації контенту в напрямку від хаотичної реакції на зростаючі загрози до проактивного виявлення ризиків і запровадження обдуманих відповідей на них”. Вона також підкреслює, що Декларація може слугувати прекрасним гідом для великих технологічних компаній щодо створення онлайн-середовища, орієнтованого на захист прав людини, а також змусити їх застосовувати власні політики контекстуалізовано, але недискримінаційно водночас.
Серед найважливіших рекомендацій, висловлених в Декларації слід виокремити:
- Заклик платформ готуватися до кризових ситуацій, проводити регулярну оцінку ризиків (особливо у регіонах з нестабільною геополітичною ситуацією, державах напередодні виборів тощо);
- Заклик платформ установлювати, розвивати й підтримувати співпрацю з місцевими стейкхолдерами для покращення розуміння локального контексту, мови та інших чутливих питань;
- Заклик платформ створювати захищені канали для взаємодії з місцевими стейкхолдерами (особливо у регіонах, де авторитарні уряди систематично порушують права людини, придушують опозицію та правозахисників, загрожують їх фізичній безпеці);
- Заохочення платформ створювати кризові протоколи, адаптовані до місцевих контекстів, а також оновлювати такі протоколи залежно від інтенсивності кризових ситуацій, розвитку конфлікту тощо;
- Наголос на обов’язку платформ забезпечувати прозорість і зрозумілість модераційних політик, їх доступність користувачам;
- Заохочення платформ зберігати докази порушення прав людини на платформі з обмеженнями доступу для такого контенту вразливим категоріям населення (діти, вагітні тощо);
- Наголос на необхідності розробити механізм поступового виходу з кризи з урахуванням чутливості середовища, у якому діють платформи після завершення конфліктів чи інших небезпечних періодів.
З повним текстом Декларації (англійською мовою) можна ознайомитися за посиланням: повний текст Декларації.
Цей аналітичний роз’яснювальний матеріал створено в рамках програми “Сприяння Інтернет свободі в Україні”, яку реалізує Американська Асоціація Юристів в Україні / Ініціатива верховенства права.