Зміст
-
-
- Місія та завдання організації
- Цінності команди Цифролаби
- Стратегічні цілі та завдання організації
- Послуги, які надає організація
- Основні проєкти у 2020 році
- Основні досягнення у 2020 році
- Організаційна структура
- Команда
- Інформація про партнерів
- Фінансова частина
- Контактна інформація
Місія та завдання організації
Лабораторія цифрової безпеки (Цифролаба) — українська громадська організація, заснована у 2017 році.
Наша місія – сприяти реалізації прав людини в інтернеті через посилення спроможності громадських організацій та незалежних медіа вирішувати свої проблеми цифрової безпеки та вплив на державну та корпоративну політику в сфері цифрових прав.
Цінності команди Цифролаби
Експертиза – компетентність в сфері цифрових прав і цифрової безпеки, розвиток цієї компетентності та робота над помилками.
Довіра – врахування і повага до думок, цінування вкладу кожного та кожної, сприяння відвертим розмовам у команді.
Допомагаємо – після того, як ми пішли, у людей щось стало краще, ніж до нас, а якщо щось стало гірше – то ми повернулись і виправили.
Права людини – основний орієнтир в діяльності.Стратегічні цілі та завдання організації
Розробка та адвокатування законодавчих змін для посилення цифрових прав:
- Дослідження проблематики
- Вивчення міжнародного досвіду
- Розробка текстів, концепцій, пропозицій
- Координація коаліції “За вільний Інтернет”
- Обговорення з правозахисниками
- Включення проблеми цифрових прав у політичний порядок денний країни
Протидія цензурі та загрозі цифровим правам:
- Моніторинг регуляторних ініціатив
- Реагування публічне на наявні/потенційні ризики
- Проведення інформаційної кампанії з метою зупинки встановлення обладнання для масового стеження
Підвищувати розуміння цінності прав людини в Інтернеті серед правозахисних організацій, медіа, активістів:
- Проведення неформальних роз’яснювальних зустрічей
- Проведення масштабних публічних подій
- Публікація матеріалів у медіа
Покращення цифрової безпеки організацій та ініціатив з високими ризиками (high risk):
- Проведення аудиту для HRO
- Супровід HRO згідно з розробленим планом взаємодії
- Incident response
- Лікнеп-заходи та індивідуальні консультації для decision makers
- Створення спільноти айтішників
- Долучення до покращення продуктів, якими користується наша ЦА
Послуги, які надає організація
Для журналістів, правозахисників та громадянських активістів:
- Персональні консультації з цифрової безпеки
- Тренінги з цифрової безпеки
- Розслідування інцидентів
Для організацій громадянського суспільства (ГО, громадських ініціатив і тп):
- Аудити цифрової безпеки організації
- Довготерміновий супровід організацій з високими ризиками
- Тренінги для команди
- Персональні консультації для членів команди
- Розслідування інцидентів
Для органів влади, народних депутатів, чиновників:
- Аналіз законодавчих ініціатив у сферах, що зачіпають права людини в інтернеті
- Дослідження та аналіз міжнародного досвіду у сфері державного регулювання інтернету, включно з позиції дотримання прав людини в інтернеті
Основні проекти у 2020 році
Digital Security HUB
Проект допомоги українським ГО та журналістам з цифрової безпеки. Аудити цифрової безпеки та довготермінова підтримка для організацій та коменд з високими ризиками. Консультації та швидка допомога. За підтримки Hivos, Access Now, Internews Europe AUDS Project та Internews Network Adoptable Project.Threat Lab
Документування інцидентів цифрової безпеки, базовий аналіз шкідливого ПЗ, збір індикаторів щодо загроз.За підтримки Internews Network Monitor Project.Digital Rights Agenda for Ukraine
Розробка, просування та впровадження законодавчих змін для посилення цифрових прав в Україні, моніторинг та аналіз законодавчих ініціатив, експертні дискусії та публічні обговорення.
За підтримки Міністерства закордонних справ Королівства Нідерландів.Основні досягнення у 2020 році
Цифрова безпека
У 2020 році довготермінову підтримку з безпеки Цифролаба надавала 15 українським організаціям (правозахисні та медіа). Серед них, – Фундація DEJURE, ГО Центр протидії корупції, Радіо Свобода (зокрема, проекти “Схеми: корупція в деталях” та “Крим.Реалії”), Bihus.info, ГО Центр прав людини ZMINA, агенція журналістських розслідувань Слідство.Інфо, Агенція журналістських розслідувань “Четверта влада”, медіа-проект “Ґрати”, команда Truth Hounds, ГО Заборона Медіа, Українська Гельсінська спілка з прав людини, Transparency International Ukraine та інші.
Зокрема, провели 4 аудити безпеки, а також 58 пост-аудитних консультацій та 56 технічних підтримок організаціям.
Провели 23 тренінги онлайн та офлайн, у яких взяли участь 311 учасників.
39 разів експерти цифролаби реагували на інциденти з безпекою, з якими звертаються журналісти та правозахисники (incident response).
Відповідно до фідбеку, який Цифролаба просить заповнити після надання консультації чи проведення аудиту, люди почуваються більш захищеними, ніж до того (у середньому 4,7 з 5). Також усі учасники опитування зазначають, що готові порекомендувати Цифролабу іншим організаціям чи колегам (5 з 5).
Цифролаба проводить регулярний моніторинг інцидентів з цифровою безпекою, що трапляються з українськими журналістами, правозахисниками та громадськими активістами.
Цифрові права
Пандемія та цифрові права. У квітні 2020 року Цифролаба долучилася до заяви понад 100 правозахисних організацій з усього світу, що закликали світові уряди використовувати технології цифрового стеження для боротьби з пандемією з повагою до прав людини. Експерти Цифролаби проаналізували загрози впровадження додатку “Дій вдома” та наголосили на ризиках закону, що дозволяв обробку персональних даних без згоди особи для протидії епідемії. Рекомендації експертів були враховані при оновленні умов використання додатку.
Протидія небезпечним законодавчим ініціативам. У січні 2020 року Цифролаба виступила проти проекту закону про протидію дезінформації, що оприлюднили для обговорення в Міністерстві культури, молоді та спорту України. Спільно з колегами з Платформи прав людини експерти Цифролаби підготували детальний юридичний аналіз загроз проекту. Спираючись на висновки цього аналізу, Рада з питань свободи слова та захисту журналістів при президентові України, закликала Міністерство не вносити законопроект на подальший розгляд. Проект було знято з обговорення.
У 2020 році Цифролаба продовжила послідовно виступати за приведення у відповідність до вимог законності процедури блокування веб-сайтів на підставі санкційного законодавства. Відповідні рекомендації були висловлені у спільній заяві, яку підтримали 15 правозахисних та медійних організацій.Спільно з партнерами по Коаліції “За вільний Інтернет” у вересні 2020 року Цифролаба звернула увагу на загрози пакету законопроектів щодо протидії кіберзлочинності та посилення санкційного механізму. Законопроекти досі не були винесені на розгляд.
Експерти Цифролаби також детально проаналізували та закликали депутатів доопрацювати законопроект про реформування СБУ № 3196-д, з огляду на серйозні загрози інформаційним правам людини, які він містить. Деякі ризики були усунуті до другого читання, однак низка положень, що можуть призвести до порушень та зловживань залишились в наступних редакціях.
Законотворча діяльність.Команда юристів Цифролаби долучилися до доопрацювання норм проєкту Закону про медіа (№ 2693-д) спільно з Комітетом Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики та Національною Радою з питань телебачення і радіомовлення. Пропозиції Цифролаби стосуються забезпечення балансу між свободою вираження поглядів та інтересами національної безпеки в регулюванні онлайн медіа та платформ спільного доступу до інформації.
У грудні 2020 року Уряд затвердив Концепцію розвитку штучного інтелекту в Україні з урахуванням пропозицій Цифролаби. Підвищення обізнаності щодо європейських стандартів у сфері прав людини.
За підтримки ABA ROLI експерти Цифролаби підготували звіт “Інтернет-cвобода в Україні 2020: дотримання прав людини та основоположних свобод в Інтернеті”. Звіт створений задля започаткування традиції щорічного комплексного аналізу стану регулювання трикутника «держава – користувач – Інтернет-посередник» в Україні.
ABA ROLI та Лабораторія цифрової безпеки спробували окреслити поточне регулювання правовідносин в українській мережі як вихідну точку для подальших досліджень, а також описати основні тренди регулювання протягом 2020 року.
Цифролаба також регулярно публікує на своєму веб-сайті огляди практики Європейського суду з прав людини у справах, що стосуються прав людини у цифровому середовищі.
Інші аналітичні матеріали:
“Цифрова держава” та захист персональних даних: дотримання прав людини в ініціативах діджиталізації.
Законотворчі підсумки першого року Парламенту 9.0. та порядок денний на новий сезон.
Відповідальність за порнопомсту: міжнародний досвід, підхід технологічних компаній та українські реалії.
Коронавірус, трекінг інфікованих та приватність: як далеко можуть піти держава і техкомпанії та де тут права людини?Організаційна структура
Цифролабу заснували у 2017 році четверо тренерів з цифрової безпеки Вадим Гудима, Антон Кушнір, Ірина Чулівська та Максим Луночкін.
Організаційна структура:
Команда
Ірина Чулівська – голова ГО “Лабораторія цифрової безпеки”
Віта Володовська – керівниця юридичного відділу
Мирослава Статкевич – операційна менеджерка
Мар’яна Капранова – комунікаційниця, консультантка з безпеки
Максим Луночкін – спеціаліст з безпеки, тренер, аудитор
Антон Кушнір – спеціаліст з безпеки, тренер, аудитор
Вадим Гудима – спеціаліст з безпеки, тренер, аудитор
Максим Дворовий – юрист
Лідія Тополевська – фінансова менеджерка, бухгалтерІнформація про партнерів
Лабораторія цифрової безпеки є співзасновником та учасником Коаліції “За вільний Інтернет” , а також Коаліції на захист громадянського суспільства.
У 2020 році робота Цифролаби була можлива завдяки підтримці Internews Network, Internews Europe, Access Now, Hivos Міністерства закордонних справ Королівства Нідерландів.
Фінансова частина
Джерела фінансової підтримки у 2020 році (грн):
Internews Europe – 76 7829 грн
Hivos – 1 467 658 грн
Internews Network – 2 585 519 грн
Міністерство закордонних справ Королівства Нідерландів – 1 247 600 грн
Access Now – 605 599 грн
Інші – 246 940 грн
Всього: 6 921 145 грн.Проектні витрати у 2020 році (грн):
Оплата персоналу – 1 243 689
Гонорари експертів – 4 453 506
Послуги перекладу – 16 019
Обслуговування, підтримка та оновлення обладнання – 240 651
Оренда приміщення – 357 550
Проведення зовнішнього аудиту – 127 918
Банківські витрати – 2 285
Всього: 6 441 618 грн.Незалежний фінансовий аудит проведений незалежною аудиторською фірмою ТзОВ “Галаудитконсалтинг” за 2018, 2019 та 2020 роки.
Контактна інформація
-