Модерація контенту виключно онлайн-платформами стикається зі звичними ризиками у цій сфері – видалення цілком законного контенту, зокрема через використання автоматизованих рішень, або невидалення очевидно протиправного контенту – типові крайнощі в надмірному потоці інформації.
Втручання держави у процес модерації теж може бути недостатньо оперативним. Крім того, цей спосіб не завжди сприймається бажаним, адже чим глибше держава занурюється в модерацію контенту онлайн, тим ближче держава до порушення однієї з конституційних основ – заборони цензури.
DSA пропонує компромісне рішення – залучення експертних організацій. Trusted flaggers, або довірені організації (статус отримують саме організації, а не окремі експерти):
-
- мають експертизу у сфері протидії поширенню протиправного контенту;
- є незалежними від онлайн-платформ;
- мають прозору структуру фінансування;
- мають добру репутацію, здійснюють свою роботу ретельно та у об’єктивній манері;
- звітують щодо скарг на потенційно протиправний контент.
Довірені організації щорічно звітуватимуть про шляхи забезпечення власної незалежності та про деталі поданих ними скарг – проти кого вони спрямовані, тип оспорюваного потенційно протиправного контенту, дії вжиті платформами.
Онлайн-платформи будуть зобов’язані пріоритетно обробляти запити довірених організацій, включаючи запити щодо помилково видаленого контенту.
Це рішення не є новим. У сфері протидії поширенню контенту, що зображує сексуальну експлуатацію над дітьми, інтернет-провайдери вже тісно взаємодіють у рамках мережі INHOPE, яка почала свою діяльність ще у 1999 році. Єврокомісія високо оцінювала ефективність роботи цієї мережі.
Хто буде визначати та що ще важливо знати про цей статус?
Статус довіреної організації буде надаватись національними Координаторами цифрових послуг (профільний регулятор або міністерство). Кількість довірених організацій буде обмежена на національному рівні, аби підвищити цінність цього статусу. При цьому, онлайн-платформи зможуть організовувати власні програми взаємодії із експертними організаціями.
Зловживання статусом довіреної організації є неприпустимим – національні Координатори цифрових послуг з власної ініціативи можуть проводити розслідування діяльності та відкликати статус при порушенні вимог. Онлайн-платформи також зможуть звертатись до національних координаторів за результатами розгляду великої кількості апеляцій на первинні рішення платформи та при виявленні недобросовісності довіреної організації.
Згодом Європейська комісія випустить рекомендації для національних координаторів для поліпшення процесу визначення та позбавлення статусу довіреної організації.
Які приклади довірених організацій вже існують?
Крім згаданої нами раніше мережі INHOPE, практика роботи спеціалізованих громадських організацій поширена також у інших сферах, зокрема:
- Глобальний інтернет форум з протидії тероризму – приклад потенційної “довіреної організації щодо терористичного контенту;
- Ірландська мережа проти расизму, яка бере участь у впровадженні Кодексу поведінки Європейської комісії щодо протидії протиправній мові ворожнечі онлайн.
- у сфері авторських та суміжних прав довіреними можуть ставати організації колективного управління;
Впровадження практик довірених організацій не є новим, зокрема YouTube, Facebook та Twitter вже долучились до створення найбільш різнопланових програм. Зокрема, в рамках таких програм онлайн-платформи проводять навчання стосовно впровадження власних політик модерації контенту.
Затверджені національними координаторами довірені організації можуть не співпадати із пріоритетами самих онлайн-платформ, тож лише із часом можна буде оцінити ефективність впровадження таких програм державами та самими Інтернет-посередниками.
Сумніви та переживання деяких існуючих довірених організацій
Деякі організації, які працюють у сфері протидії мові ворожнечі, висловлювали занепокоєння щодо низки потенційних норм DSA. Серед тих застережень, що залишились без змін у фінальній редакції акту, варто звернути увагу на:
- зобов’язання щодо звітування – невеликі організації переживають через суттєве фінансове та організаційне навантаження щодо створення системи звітування, тож просять зробити звітування пропорційним, або надати додаткові ресурси для створення таких систем;
- отримання статусу довіреної організації лише через національних координаторів – в деяких країнах можуть виникати власні проблеми із набуттям такого статусу, тож організації просять створити альтернативний шлях – набуття статусу довіреної організації за підтримки Європейської комісії.
Тим не менше, онлайн-платформи матимуть змогу звертати належну увагу на звернення звичайних користувачів та інших організацій, зважаючи на їх пріоритети та об’єктивні можливості.
Екосистема довірених організацій буде грати важливу роль у створенні більш здорової та децентралізованої системи модерації контенту. Кодекси поведінки, які створюються у таких сферах як протидія дезінформації або мові ворожнечі, будуть в основі створення екосистеми довірених організацій та вирішення окремих викликів взаємодії онлайн. Детальніше – у наступних публікаціях.
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду “Відродження” в рамках спільної ініціативи “EU4Society”. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного Фонду “Відродження” та Європейського Союзу.