19 листопада 2021 року у Верховній Раді було зареєстровано Проєкт Закону № 6325 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення у відповідність до Конституції норм про охорону сім’ї, дитинства, материнства і батьківства та супутній законопроєкт № 6327 про внесення змін до КУпАПу щодо відповідальності за пропаганду відхилень від конституційних норм сім’ї, дитинства, материнства і батьківства. Головним автором законопроєкту на сайті парламенту зазначений Георгій Мазурашу – він подавав схожий законопроєкт минулого року, який зняли з розгляду.
Згідно з пояснювальною запискою, законодавці прагнуть відновити та зберегти “традиційні сімейні цінності України” та пропонують заборонити “пропаганду гомосексуалізму, трансгендеризму та педофілії”. За поширення забороненого контенту, користувачам загрожуватимуть штрафи у розмірі 17 тис. грн (51 тис. грн. – за кожне наступне порушення), а для громадських організацій та медіа штрафи сягатимуть 51 тис. грн та 85 тис. грн за повторні поширення.
До пропаганди гомосексуалізму автори ініціативи пропонують відносити не лише публічне використання продукції, що містить ЛГБТ-символіку, публічне визнання як норму, рекламу або заклик до укладання шлюбів “не передбачених Конституцією України”, а й, наприклад, “заперечення підвищеного ризику гомосексуалістів заразитися ВІЛ, що здійснюється через ЗМІ”. У контексті пропаганди трансгендеризму забороняється реклама гормональної терапії чи хірургічної операції зі зміни статі або заклики до використання такої продукції чи послуг, а також публічне визнання трансгендеризму одним із варіантів норми або “реклама трансгендеризму”.
Обмеження на розповсюдження та отримання інформації щодо ЛГБТІК+-тематики є грубим порушенням свободи вираження поглядів, передбаченої статтею 10 Конвенції. Така заборона на поширення інформації не переслідує жодної легітимної мети та дискримінує ЛГБТІК+-спільноту. Крім того, поширення інформації про ЛГБТІК+, використання їх символіки та гасел задля обстоювання власних прав не має жодного негативного впливу на “традиційні сімейні цінності”, що було підтверджено ЄСПЛ у справі Bayev and Others v Russia.
Єдине, на що вказує така заборона – це стигматизація, упередження та гомофобія. Власне, навіть сам факт прирівняння гомосексуалізму та трансгендеризму до педофілії у пропонованих проєктах є очевидною стигматизацією та дискримінацією ЛГБТІК+-спільноти.
Законодавство щодо обмеження поширення певних категорій інформації повинно містити виключно ті норми, що переслідують легітимну мету та не обмежують прав та свобод інших. З огляду на те, що пропоновані зміни порушують міжнародні стандарти, а заборона використовувати інформацію задля посягань на права людини, що міститься у статті 28 Закону України “Про інформацію”, покриває виправдання педофілії, проєкти № 6325 та № 6327 є неприйнятними для розгляду.
Цифролаба закликає Комітет з гуманітарної та інформаційної політики не підтримувати розгляд цього законопроєкту та рекомендувати парламенту відхилити його.