Проникнення цифрових технологій у нашу буденність несе значну кількість переваг – надає можливість навчатись, працювати, розважатись та самовиражатись у найбільш різноманітні способи. Інноваційні бізнес-моделі та послуги дозволяють громадянам та бізнесу у надзвичайно зручній манері поширювати інформацію та проводити транзакції. Цифрові послуги, зокрема онлайн-платформи, змінюють те, як ми спілкуємось, споживаємо та ведемо бізнес.
Крім позитивних змін, цифрова трансформація несе із собою нові виклики. Одним з них є значне сприяння поширенню протиправного контенту та послуг через онлайн-платформи.
У результаті Інтернет-буму початку нового тисячоліття виникла група компаній, що контролюють важливі екосистеми у світовій цифровій економіці. Перед державами та користувачами постав складний виклик, оскільки ці компанії стали своєрідними брамниками цифрових ринків із можливістю встановлювати власні правила для компаній по всьому світу та негативно впливати на конкуренцію. Фактично, такі компанії як Apple, Meta (Facebook, Instagram), Alphabet (Google, YouTube), Amazon та Microsoft стали монополістами у своїх сферах. Крім того, найбільші онлайн-платформи часто оперують системами алгоритмів, якими можуть маніпулювати для власних цілей або самі платформи, або окремі користувачі.
З огляду на ці виклики, одним із найбільш активних у світі поборників безпечних та справедливих цифрових ринків та послуг виступає Європейський Союз. Зокрема, через потребу встановлювати уніфіковані правила для гравців, що діють на його ринках, тривалий час ЄС є піонером щодо встановлення правил, які впливають на розвиток цифрових ринків по всьому світу.
Для подолання викликів поширення протиправного контенту, товарів та послуг та забезпечення справедливого функціонування онлайн-платформ наприкінці 2020 року Європейська комісія опублікувала проєкти двох тісно пов’язаних документів – Акт про цифрові послуги (DSA) та Акт про цифрові ринки (DMA).
Основним гаслом DSA можна назвати “все що заборонено офлайн, має бути забороненим онлайн”. ЄС прагне забезпечити для власних громадян більш безпечний цифровий простір через чітке визначення зобов’язань для Інтернет-посередників, особливо онлайн-платформ.
DSA фокусується переважно на модерації контенту онлайн-платформами. Європейські законодавці пропонують встановити низку зобов’язань належної обачності (due diligence), наприклад щодо налагодження стійкої комунікації з органами влади та громадянами, необхідності запровадження юридичних представників у ЄС. Вони також пропонують формалізувати специфічні правила щодо прозорості платформ та вимог до їх правил користування. Окрему увагу європейські законотворці приділяють процедурам сповіщення про наявність протиправного контенту (“notice and action”) та можливості оскарження рішень платформ.
Підвищення рівня прозорості є наскрізним для обох актів – платформи та регулятори, створені у державах-членах ЄС, будуть зобов’язані звітувати щодо кількості власних запитів про дії стосовно протиправного контенту, вжитих заходів, роботи алгоритмів та реклами, впливу їх роботи на користувачів. Все це – для кращого розуміння поширення протиправного чи шкідливого контенту та розуміння, чому певний контент, зокрема реклама, з’являється у стрічці користувачів.
У свою чергу, основним гаслом DMA можна назвати “інновації через регулювання”. Автори цього проєкту вбачають у гаслі вдалу аналогію із фінансовим сектором, який здатен на значні технологічні зміни, незважаючи на дуже детальне регламентування. За допомогою DMA ЄС планує забезпечити рівні умови для розвитку інновацій та конкурентоспроможності через регулювання так званих брамників (gatekeepers), тобто онлайн-платформ, які стали основним каналом для своїх бізнес-користувачів в охопленні споживачів.
Онлайн-платформи набувають статусу брамника за наявності певного річного всесвітнього обороту, певної кількості активних користувачів, тривалого часу перебування на ринку, а також можуть визначатись за іншими додатковими критеріями.
Європейська комісія тривалий час веде боротьбу проти зловживань технологічними гігантами, зокрема за підтримки низки антимонопольних розслідувань. На жаль, минулі спроби попередити зловживання онлайн-платформ на кшталт Google, Amazon та Apple затягувались у дуже тривалі розслідування без відчутного ефекту. DSA та DMA спираються на попередній досвід та встановлюють безпрецедентну систему регулювання цифрової економіки.
Основні положення DMA – це набір правил, що дозволено і заборонено робити брамникам стосовно ключових послуг платформ (наприклад, рекламних послуг, пошукових систем чи веб-браузерів), які є найбільш вразливими до нечесних бізнес-практик. Наприклад, брамники будуть зобов’язані утриматись від надання преференцій власним продуктам перед подібними конкуруючими продуктами, надавати можливість видалити попередньо встановленні застосунки чи зробити таргетовану рекламу прозорою та не поширювати її на дітей. Список таких практик може розширюватись у майбутньому, зважаючи на активний розвиток бізнес-моделей у цифровій економіці.
Імплементація таких амбітних норм стає ключовою для успішності системного регулювання діяльності цифрових гігантів. Враховуючи досвід GDPR, в руках Європейської комісії будуть дуже чіткі та відносно короткі за часом процедури, які будуть сприяти ефективному виконанню приписів основних норм DSA та DMA. Системне невиконання зобов’язань буде тягнути за собою величезні штрафи до 20 % загального обороту чи навіть заходи, які напряму впливають на структуру компаній, аж до можливого поділу компанії.
Реформа також передбачає створення інституту Координаторів цифрових сервісів – державних органів держав-членів ЄС, які будуть здійснювати нагляд за виконанням і дотриманням актів на національному рівні. Саме вони будуть уповноважені притягувати онлайн-платформи за порушення на кшталт недотримання зобов’язань належної обачності більшістю Інтернет-посередників. Зобов’язання стосовно найбільших онлайн-платформ та пошукових систем будуть впроваджуватись Європейською комісією.
Підсумовуючи, маємо сказати, що DSA та DMA є двома сторонами однієї монети, адже соціальні питання, зокрема такі як вплив діяльності платформ на права людини, неможливо вирішити, не забезпечивши здорову конкуренцію на відповідному ринку, та навпаки.
Обидва акти уже чекають набрання чинності – DMA було затверджено 11 липня 2022 року, після публікації у жовтні цього року він набуде чинності через 6 місяців – орієнтовно у березні 2023 році. DSA же було затверджено 4 жовтня 2022 року та буде опубліковано восени цього року; його основні норми набудуть чинності у першій половині 2024 року.
У наступних публікаціях Цифролаба здійснюватиме детальний огляд DSA та DMA із фокусом на зобов’язаннях онлайн посередників та пояснюватиме важливість цих актів для України і майбутнього регулювання у світлі євроінтеграційних прагнень держави.
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду “Відродження” в рамках спільної ініціативи “EU4Society”. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного Фонду “Відродження” та Європейського Союзу.