Звіт про розширення ЄС – 2026: прогрес України у сферах медіа, цифрової трансформації та прав людини

4 листопада 2026 року Європейська Комісія представила Звіт про розширення ЄС – 2026, що оцінює євроінтеграційний прогрес України та містить рекомендації, спрямовані на посилення готовності по всіх переговорних кластерах.

Європейська Комісія відзначила прогрес України у переговорах про вступ до ЄС, зокрема, відкриття чотирьох переговорних кластерів протягом останнього року. Україна виконала всі вимоги для відкриття решти переговорних кластерів до кінця 2026 року, про що Комісія зазначає у своїй Дорожній карті переговорів про вступ України до ЄС. Для досягнення наступної фази переговорів Україні необхідно завершити основні реформи у сфері верховенства права, а також закрити всі 35 переговорні розділи разом із першим кластером переговорів про вступ до ЄС до кінця наступного року.

Цифролаба виокремила зі звіту ключові завдання для майбутньої роботи над впровадженням acquis ЄС в рамках Розділу 23 (Судова влада та основоположні права) та Розділу 10 (Цифрова трансформація та медіа), зокрема у сферах захисту свободи вираження поглядів, персональних даних, медіа, онлайн-платформ та ШІ. 

Захист персональних даних 

  • Як і в минулому звіті, Комісія закликала Україну продовжити роботу над законодавчою реформою сфери персональних даних;
  • На інституційному рівні Україна все ще потребує незалежного та автономного регулятора у сфері персональних даних з огляду на обмежену функціональність Омбудсмена;
  • Україні необхідно адресувати ризики щодо зловживань обмеженнями в Інтернеті, а також узгодити використання систем розпізнавання облич та інших інтрузивних технологій із європейськими стандартами. 

Захист прав журналістів та забезпечення свободи вираження поглядів 

  • Україна має забезпечувати безпеку та незалежність журналістів і повагу до їхньої суспільної ролі в інформуванні громадськості; оперативно, незалежно та ефективно розслідувати випадки прямого залякування і переслідування, а також непрямих форм тиску на журналістів;
  • Комісія відзначила законодавчу роботу щодо протидії SLAPP-позовам, в тому числі створення парламентської робочої групи для розробки законопроєкту;
  • Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення залишається недостатньо профінансованою для належного використання мандату та досягнення функціональної незалежності;
  • Комісія відзначила збільшення фінансування для суспільних медіа, втім, зазначила, що цього все ще недостатньо для забезпечення належного представлення політичного та суспільного плюралізму України;
  • Україна повинна узгодити механізм дії публічного реєстру субʼєктів медіа із вимогами Європейського акту про свободу медіа;
  • Як і в минулому звіті, Комісія відзначила погіршення економічних перспектив незалежних медіа та умов праці кваліфікованих медійників, особливо в маленьких незалежних медіа.

Захист інформаційної безпеки

  • Україна здійснила прогрес в узгодженні сфери електронних комунікацій із вимогами ЄС acquis; почалися консультації щодо законопроєкту, покликаного посилити незалежність НКЕК;
  • Комісія відзначила прогрес України в сфері відкритих даних, цифрової довіри та кібербезпеки, проте зазначила потребу в подальших законодавчих кроках для повного узгодження українських та європейських стандартів;
  • Комісія визнає необхідними заходи щодо обмеження ретрансляції програм, впроваджені на час воєнного стану, однак зауважує необхідність їх перегляду після його завершення.

Свобода та плюралізм медіа

  • Хоча українське законодавство в цілому відповідає вимогам Директиви про аудіовізуальні медіа сервіси, Комісія наголосила на подальших законодавчих кроках, які включають скасування вимоги щодо державної реєстрації актів медіа регулятора, посилення гарантій незалежності медіа регулятора та забезпечення належних фінансових і кадрових ресурсів;
  • Україна повинна продовжити роботу над імплементацією стандартів Європейського акту про свободу медіа.

Регулювання онлайн-платформ та штучного інтелекту 

  • Комісія відзначила законодавчу роботу над імплементацією Акту про цифрові послуги. Україні необхідно створити правову основу для ефективної підтримки виконання Акту про цифрові послуги та Акту про цифрові ринки з моменту вступу до ЄС;
  • У сфері штучного інтелекту Україна повинна продовжити законодавчу роботу щодо регулювання ШІ з огляду на ухвалену Національну стратегію розвитку штучного інтелекту до 2030 року.

Повний текст звіту Європейської Комісії: 

https://enlargement.ec.europa.eu/ukraine-report-2026_en