Скільки облич уже розпізнав скандальний Clearview AI в Україні і чому міжнародні правозахисники настільки невдоволені його діяльністю? Чи використовують в Україні його аналоги, як-от FindClone, і чи є вони безпечнішими? Чим відрізняються воєнні розвідувальні технології від цивільного стеження за допомогою вуличних камер? Які обмеження щодо приватності передбачені в Україні на час дії воєнного стану? Зрештою, куди скаржитися і що робити у випадках, коли персональні дані незаконно поширили третім особам чи зберігають у державних реєстрах?
Відповіді на ці та багато інших питань є у статті юристки Цифролаби Тетяни Авдєєвої, нещодавно опублікованої у European Cybersecurity Journal – “Всевидяче око: Стеження. Поле бою в Україні. Права людини.”. Крім того, наша експертка надає ряд рекомендацій для покращення захисту прав людини при використанні технологій стеження – як під час дії воєнного стану, так і після його завершення.
Зокрема, державі слід:
- розробити чітке і передбачуване регулювання щодо застосування технологій стеження, в тому числі і за допомогою систем штучного інтелекту (ШІ), яке діятиме під час режиму воєнного стану, визначити межі державної дискреції у застосуванні технологій масового стеження;
- утриматися від використання технологій, призначених для застосування під час збройних конфліктів, після завершення війни та після припинення дії режиму воєнного стану. Видалити дані, зібрані за допомогою таких технологій під час війни, або забезпечити їх законне використання (зокрема, винятково для легітимних цілей на кшталт судових процесів);
- обережно застосовувати технології, що є високоризиковими з точки зору прав людини, та утриматися від легітимізації сумнівних технологій, обґгрунтовуючи це винятково їх ефективністю для досягнення воєнних і дотичних до воєнних цілей. Завжди керуватися принципом пропорційності при застосуванні технологій стеження;
- забезпечити можливість оскаржувати рішення про стеження на загальному та індивідуальному рівнях, а також пересвідчитися, що технології, керовані ШІ завжди проходять людську перевірку при прийнятті критичних рішень (наприклад, уникати випадків застосування автономної зброї чи інших летальних автономних механізмів);
- утримуватися від прийняття рішень (в тому числі процесуальних), які ґрунтуються лише на даних, отриманих від систем, керованих ШІ. Зокрема, не арештовувати та не притягати до відповідальності тих, чия особа була встановлена винятково системою розпізнавання облич і не підтверджена іншими способами перевірки;
- розробити систему технічних та юридичних запобіжників від зловживань, особливо для окупованих територій та територій, що межують з окупованими чи державою-агресором.
Повний текст статті доступний за посиланням (початок – сторінка 27) англійською мовою.
Цей аналітичний роз’яснювальний матеріал створено в рамках програми “Сприяння Інтернет свободі в Україні”, яку реалізує Американська Асоціація Юристів в Україні / Ініціатива верховенства права.