18 січня 2021 року Міністерство цифрової трансформації України опублікувало проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції з розвитку цифрових прав дітей та затвердження плану заходів з її реалізації» для громадського обговорення. Цей документ є продовженням роботи Мінцифри над темою захисту дітей у цифровому середовищі, розпочатому у 2020 році. Попередні напрацювання міністерства Цифролаба аналізувала минулого серпня.
Що пропонують у Концепції?
Метою Концепції визначається забезпечення прав і свобод дитини, розвиток цифрових прав дитини у контексті ризиків здоров’ю, а також експлуатації і зловживань у цифровому середовищі. Такими ризиками, що не надто відрізняються від попереднього проекту Стратегії, визнаються сексуальна експлуатація та насильство над дітьми (СЕНД), кібергрумінг (домагання у сексуальних цілях або для цілей торгівлі людьми), принизливе стереотипне ставлення та надмірна сексуалізація дітей, заклики до насильства та нанесення собі ушкоджень, контент, що принижує людську гідність та містить мову ворожнечі, порнографічний контент, кібербулінг та використання персональних даних дитини в комерційних цілях. Відповідальним за забезпечення реалізації Концепції органом пропонують визначити Мінцифри.
Концепцію планують реалізовувати у 3 етапи, обсяг та зміст яких майже не відрізняється від аналогічних етапів реалізації попереднього проекту Стратегії.
Перший етап (2021 рік) є підготовчим і в його рамках відбуватиметься аналіз наявної нормативної бази та освітніх програм, початок діалогу щодо Білої книги щодо соціальної відповідальності у сфері та її публікація, запуск механізмів повідомлення та реагування на контент та сервіси в цифровому середовищі, що містять СЕНД, або загрожують правам дитини, а також інформаційна кампанія.
На другому етапі (2022-2024 роки) передбачається активна імплементація напрацьованих підходів щодо забезпечення прав дитини в мережі, впровадження та адаптація провідних технічних рішень для розслідування та попередження злочинів у цифровому середовищі, запровадження системи фільтрування контенту та сервісів в мережі Інтернет в місцях навчання та повсякденного перебування дитини. Також на цьому етапі планується публікація звітів щодо виконання Білої книги.
На останньому етапі (2025 рік) аналізуватиметься вплив заходів, здійснених на виконання Концепції, шляхом збору статистики, опитувань представників правоохоронних органів, моніторингу судових рішень, оцінки результатів роботи механізмів повідомлення та реагування на контент та сервіси в цифровому середовищі, що містять СЕНД, тощо.
Концепція також визначає чотири пріоритетні шляхи реалізації, що перегукуються з чотирма стратегічними цілями попереднього тексту Стратегії:
- розвиток суспільної свідомості щодо підтримання безпеки цифрового середовища для дітей;
- забезпечення захищеності і безпечності дітей під час використання мережі Інтернет в освітньому процесі та повсякденному житті;
- впровадження та удосконалення законодавства щодо відповідальності за злочини, скоєні в цифровому середовищі;
- впровадження системи надання допомоги дітям, постраждалим від злочинів, скоєних у цифровому середовищі, дітям-свідкам таких злочинів та їхнім батькам.
Варто окремо зупинитися на завданнях, виконанню яких сприятиме Концепція та які можуть безпосередньо вплинути на стан дотримання цифрових прав. Параметри виконання цих завдань передбачені Планом дій, який планують затвердити разом з проектом Концепції. До таких завдань належать:
щодо розвитку суспільної свідомості задля підтримання безпеки цифрового середовища для дітей:
- проведення консультацій щодо правового режиму обмеження доступу до матеріалів, що містять СЕНД, та запровадження такого режиму в 2022 році;
- розробка протягом 2021 року спільно з учасниками індустрії та представниками громадянського суспільства стандартів соціальної відповідальності, що містять заклики та рекомендації щодо запровадження розумних кроків, направлених на:
1) блокування результатів пошуку та доступу до матеріалів, що містять СЕНД;
2) інформування правоохоронних органів про правопорушення, пов’язані з СЕНД;
3) впровадження попереднього скринінгу для запобігання завантаженню на платформи СЕНД;
4) впровадження програмного забезпечення, включно зі створеним на технології хешування, що дозволяє сканування і порівняння зображень із базою раніше ідентифікованих матеріалів, що містять СЕНД, щоб недопустити подальше розповсюдження такого матеріалу;
5) публікацію щорічних статистичних звітів про прозорість, у яких учасниками індустрії викладено обсяг ідентифікованого шкідливого контенту, яку частку із загальної кількості було видалено та категоризації індивідуальних повідомлень (за статтю, віком скаржників та причиною подання скарги);
6) створення чітких зрозумілих механізмів повідомлення про випадки порушення на веб-сайтах соціальних мереж/онлайн-ігор тощо стандартів спільноти та/або законодавства України, а також механізму оскарження рішення модераторів про видалення того чи іншого контенту.
щодо забезпечення захищеності і безпечності дітей під час використання мережі Інтернет в освітньому процесі та повсякденному житті:
- запровадження правового режиму, відповідно до якого персональним даним дітей у мережі Інтернет надається статус спеціальної категорії, яка потребує вищого рівня захисту та гарантій під час обробки таких даних для цілей маркетингу, в тому числі шляхом розробки та прийняття концепції захисту персональних даних дітей у 2021 році та подальших законодавчих змін у 2023 році;
- обмеження можливості розпорядників персональних даних автоматично обробляти персональні дані дитини в контексті профілювання, особливо якщо таке профілювання має правові наслідки для неповнолітнього користувача або істотно стосується його інтересів;
- запровадження необхідності отримання батьківської згоди на збирання та обробку персональних даних дітей молодше 14 років, крім випадків, коли відсутні інші правові підстави обробки персональних даних, передбачених Законом України “Про захист персональних даних”;
- зобов’язання розпорядників персональних даних формулювати чіткі та зрозумілі тексти повідомлень про обробку персональних даних дітей;
- запровадження у 2022 році фільтрування контенту та сервісів у мережі Інтернет та місцях навчання та повсякденного перебування дітей;
- запровадження доступних та зручних механізмів повідомлення та реагування на загрози та випадки порушення прав дитини (в тому числі булінгу, цькування) в цифровому середовищі;
- створення механізмів виявлення та реагування на контент та сервіси в цифровому середовищі, що містять СЕНД.
щодо впровадження та удосконалення законодавства щодо відповідальності за злочини, скоєні в цифровому середовищі:
- створення протягом 2021-2022 років єдиної безпечної національної бази матеріалів, що зображають СЕНД, управління якою здійснюють правоохоронні органи на засадах захисту персональних даних та основоположних прав людини, та забезпечення обміну даними з правоохоронними органами інших держав із метою ефективного розслідування злочинів;
- впровадження протягом 2021 року провідних технічних рішень, включно через хешування зображень, для забезпечення розслідування та попередження злочинів проти дітей, скоєних у цифровому середовищі, зокрема випадків СЕНД;
- пропозиція у 2021 році змін до кримінального законодавства, згідно з якими передбачається відповідальність за кібергрумінг, за свідоме одержання доступу до матеріалів, що зображують СЕНД та зберігання таких матеріалів без мети розповсюдження.
Що змінилося у порівнянні з проєктом Стратегії?
Нагадаємо, що до попередньої версії документу у Цифролаби було 6 ключових зауважень:
- нечіткість визначення СЕНД;
- проблематичність процедури обмеження доступу до СЕНД;
- відсутність згадок про участь громадськості у розробці галузевих стандартів соціальної відповідальності;
- зауваження щодо фільтрування контенту та сервісів у місцях навчання та повсякденного перебування дитини;
- зауваження щодо механізму повідомлення та реагування на загрози та випадки порушення прав дитини;
- забезпечення безпеки даних при створенні Єдиної національної бази матеріалів, що зображають СЕНД.
Цей проєкт Концепції повторює позитивні моменти свого попередника, зокрема щодо захисту персональних даних дітей, необхідності впровадження кримінальної відповідальності за окремі види правопорушень. Окрім цього, при його доопрацюванні було усунуто декілька зауважень, висловлених нами до проекту Стратегії минулого літа. Так, визначення СЕНД обмежили до “використання дитини у діяльності порнографічного характеру незалежно від того, чи носить така діяльність добровільний або примусовий характер”. Цим самим, низка положень, що стосуються СЕНД у Концепції, набувають чіткішого змісту та усувають ризики надмірних порушень прав людини при імплементації Концепції, адже дитяча порнографія, безумовно, є тим типом контенту, з яким можна та необхідно боротися без детального аналізу контексту та оперативніше.
Мінцифри також відступило від більш детального закріплення порядку майбутнього механізму обмеження доступу до СЕНД і змістило акцент на проведення консультацій щодо його впровадження з усіма зацікавленими сторонами. Ба більше, проект Концепції також прямо передбачає залучення громадськості до розробки Білої книги, у якій викладатимуться стандарти соціальної відповідальності. Цей крок зі сторони Міністерства варто вітати. До положення Концепції, у якому йдеться про створення єдиної безпечної національної бази матеріалів, що зображають СЕНД, також додано згадку про те, що управління нею правоохоронними органами має відбуватися за дотримання захисту персональних даних та основоположних прав і свобод людини.
Водночас, не було враховано зауважень Цифролаби щодо необхідності встановлення критерію пропорційності щодо фільтрування контенту та сервісів у місцях навчання та повсякденного перебування дитини. Так само Міністерство не врахувало необхідності закріпити, що будь-який механізм повідомлення та реагування на загрози та випадки порушення прав дитини має супроводжуватися ефективними запобіжниками для осіб, чий контент може бути необґрунтовано обмежено у доступі.
Ще один момент, який варто зауважити – невідповідність окремих положень пропонованого Плану дій положенням Концепції. Зокрема, якщо Концепція говорить про “запровадження правового режиму обмеження доступу до матеріалів, що містять СЕНД”, то План дій згадує “розроблення законопроекту про внесення змін до законодавчих актів, що впроваджують дієвий механізм видалення та блокування нелегального контенту, в тому числі матеріалів, що містять СЕНД”. Таке формулювання може призвести до того, що Концепція може стати прикриттям для впровадження значно більшого масиву регулювання, що суперечитиме первинній меті документу.
Чи варто приймати Концепцію?
Так, оскільки вона закладає підвалини для достатньо прогресивного регулювання у сфері захисту прав дітей в онлайні. Втім, Цифролаба наголошує на необхідності врахувати перед прийняттям відповідної постанови Кабінету Міністрів такі зауваження:
- узгодити завдання, передбачені Концепцією, з заходами, передбаченими Планом дій для того, аби уникнути можливості використання Концепції для більш широкого впровадження механізмів, що можуть негативно вплинути на цифрові права;
- наголосити на тому, що будь-які заходи з фільтрування контенту мають бути суворо пропорційними для досягнення заявленої мети;
- зазначити, що будь-який механізм повідомлення та реагування на загрози та випадки порушення прав дитини в цифровому середовищі має супроводжуватися ефективними запобіжниками для осіб, чий контент може бути необгрунтовано обмежено у доступі, зокрема повідомити про підстави видалення контенту та надати можливість оскаржити його у судовому порядку.